Przedszkole - Jacek Kaczmarski

W przedszkolu naszym nie jest źle

Zabawek mamy tutaj w bród

Po całych dniach bawimy się

W coraz to inny trud

Pani nam przypatruje się

Pilnuje gdzie zabawy kres

W przedszkolu naszym nie jest źle

Kiedy się grzecznym jest

Bo jeśli nie — za raz po pupach po pupach po pupach biją nas

I krzyczą - patrz szcze- patrz szczeniaku gdzieś ty wlazł

Albo po łapach po łapach trzepią i

W kącie się łyka łzy

Za oknem tyle świata lśni

Do szyby więc przyciskam nos

Wszystkim zachwycałbym się gdy-

Gdyby nie Pani głos

Bo mamy w pociąg bawić się

Pani nas ciągnie tam i tu

I chyba sama nie wie gdzie

Powtarza tylko: czu-czu-czu…

My za nią przewracając się

I na zakrętach lecąc w bok

Patrzmy jak się pociąg rwie

Krzyczymy: czu-czu gubiąc krok

A Pani ciągle biega i

Za nią już tylko jeden dwu

Bo reszta po ścianami tkwi

I leżąc krzyczy: czu-czu-czu!

Pani się zatrzymuje zła

Pierwszego z brzegu łapie i

Tym pierwszym zwykle bywam ja

Bo jestem krnąbrny oraz zły

Więc zaraz da mi da po pupie po pupie po pupie zbije mnie

Krzycząc — czemu szcze- czemu szczeniaku nie bawisz się

A ja z pociągu wypadłem tylko i

W kącie połykam łzy

Lecz nic nie mówię cóż to da?

Coś tylko we mnie w środku drży

W kąciku siedzę cicho sza

Myślę że smutno mi

Lecz z czasem minie też i to

W przedszkolu naszym tak już jest

Że zapomina się tu zło

Tu troskom szybki kres!

Więc znów bawimy wszyscy się

Pod czujnym okiem Pani, i

W przedszkolu naszym nie jest źle!

(Szczególnie gdy się śpi!)

У нашому садочку непогано

Іграшок тут багато

Веселимося цілий день

Різні й різні зусилля

Пані спостерігає за нами

Відстежує, де закінчується веселощі

У нашому садочку непогано

Коли ти ввічливий

Бо якщо ні – б’ють нас по сідницях і по сідницях

А вони кричать – придивись – дивись, цуценя, куди ти потрапив

Або торкаються лапами на лапах і

У кутку ковтають сльози

За вікном світить стільки всього світу

Тому я притискаюся носом до скла

Я був би в захваті від усього, якби...

Якби не твій голос

Тому що ми повинні грати в потяг

Пані тягне нас туди й сюди

І я не думаю, що вона знає, де

Він лише повторює: czu-czu-czu...

Ми стежимо за її перекиданням

І летить боком в поворотах

Дивимося, як зупиняється поїзд

Кричимо: відчуй-відчуй, що втрачаю крок

А Пані постійно біжить і

За нею лише один і два

Бо решта на стінах

А лежачи кричить: почув-чуй-відчуй!

Жінка перестає сердитися

Перший спійманий і

Перший, як правило, я

Тому що я норовливий і злий

Тож вона через деякий час дасть мені бомж на бомж, і вона мене поб’є

Кричить - чому б тобі не пограти з цуценям?

А я тільки вийшов з поїзда і

У кутку ковтаю сльози

Але я нічого не кажу, що це дасть?

Лише всередині мене щось тремтить

Сиджу тихо в кутку

Мені здається, що мені сумно

Але і це з часом пройде

Ось так у нашому садочку

Це зло тут забуто

Ось швидкий кінець турботам!

Тож ми всі знову розважаємося

Під пильним оком Пані, і

У нашому садочку непогано!

(Особливо, коли ти спиш!)