Oblawa - Jacek Kaczmarski

I spaly male wilczki dwa — zupelnie slepe jeszcze

Wtem stary wilk przewodnik co zycie dobrze znal

£eb podniosl warknal groznie az mna szarpnely dreszcze

Poczulem nagle wokol siebie nienawistna won

Won ktora tlumi wszelki spokoj zrywa wszystkie sny

Z daleka ktos gdzies krzyknal nagle krotki rozkaz: gon —

I z czterech stron wypadly na nas cztery goncze psy!

Oblawa!

Oblawa!

Na mlode wilki oblawa!

Te dzikie zapalczywe

W gestym lesie wychowane!

Krag sniegu wydeptany!

W tym kregu plama krwawa!

Ciala wilcze klami gonczych psow szarpane!

Ten ktory rzucil na mnie sie niewiele szczescia mial

Bo wypadl prosto mi na kly i krew trysnela z rany

Gdym teraz — ile w lapach sil — przed siebie prosto rwal

Ujrzalem male wilczki dwa na strzepy rozszarpane!

Zginely slepe, ufne tak puszyste klebki dwa

Bezradne na tym swiecie zlym, nie wiedzac kto je zdlawil

I zginie takze stary wilk choc zycie dobrze zna

Bo z trzema naraz walczy psami i z ran trzech naraz krwawi!

Oblawa!

Oblawa!

Na mlode wilki oblawa!

Te dzikie zapalczywe

W gestym lesie wychowane!

Krag sniegu wydeptany!

W tym kregu plama krwawa!

Ciala wilcze klami gonczych psow szarpane!

Wypadlem na otwarta przestrzen piane z pyska toczac

Lecz tutaj tez ze wszystkich stron — zla mnie otacza won!

A mysliwemu co mnie dojrzal juz sie smieja oczy

I reka pewna, niezawodna podnosi w gore bron!

Rzucam sie w bok, na oslep gnam az ziemia spod lap tryska

I wtedy pada pierwszy strzal co kark mi rozszarpuje

Pedze, slysze jak on klnie!

Krew mi plynie z pyska

On strzela po raz drugi!

Lecz teraz juz pudluje!

Oblawa!

Oblawa!

Na mlode wilki oblawa!

Te dzikie zapalczywe

W gestym lesie wychowane!

Krag sniegu wydeptany!

W tym kregu plama krwawa!

Ciala wilcze klami gonczych psow szarpane!

Wyrwalem sie z oblawy tej schowalem w obcy las

Lecz ile szczescia mialem w tym to kazdy chyba przyzna

Lezalem w sniegu jak niezywy dlugi dlugi czas

Po strzale zas na zawsze mi zostala krwawa blizna!

Lecz nie skonczyla sie oblawa i nie spia goncze psy

I gina ciagle wilki mlode na calym wielkim swiecie

Nie dajcie z siebie zedrzec skor!

Broncie sie i wy!

O, bracia wilcy!

Broncie sie nim wszyscy wyginiecie!

Oblawa!

Oblawa!

Na mlode wilki oblawa!

Te dzikie zapalczywe

W gestym lesie wychowane!

Krag sniegu wydeptany!

W tym kregu plama krwawa!

Ciala wilcze klami gonczych psow szarpane!

І згоріли два вовченята – ще зовсім сліпі

Тоді старий поводир-вовк добре знав

Еб підхопився, загрозливо загарчав, і я здригнувся

Раптом я відчув навколо себе ненависний запах

Переможець, який пригнічує весь мир, розбиває всі мрії

Здалеку хтось раптом вигукнув коротку команду: гонись -

І з усіх чотирьох боків на нас навалилися чотири собаки, що гналися!

Страх!

Страх!

Наліт на молодих вовків!

Ці дикі гарячі голови

Виросла в густому лісі!

Снігове коло витоптано!

У цьому колі пляма крові!

Тіло вовка з кігтями ощипаних собак!

Той, хто кинувся на мене, мало пощастив

Бо воно впало мені прямо на зуби і з рани хлинула кров

Коли зараз - з усіх сил - прямо

Я бачив двох вовченят, розірваних!

Два сліпі, довірливі, такі пухнасті булочки мертві

Безпорадний у цьому злому світі, не знаючи, хто його задушив

І старий вовк теж помре, хоч добре знає життя

Тому що він бореться з собаками відразу трьома і кровоточить з трьох ран відразу!

Страх!

Страх!

Наліт на молодих вовків!

Ці дикі гарячі голови

Виросла в густому лісі!

Снігове коло витоптано!

У цьому колі пляма крові!

Тіло вовка з кігтями ощипаних собак!

Я випав на відкритий простір з піною з рота

Але й тут з усіх боків – зло оточує мене!

А очі мисливця, що змужнів мене, уже сміються

І тверда, надійна рука піднімає борону вгору!

Кидаюся вбік, наосліп кидаю, аж земля з-під лап не вискочить

І тоді лунає перший постріл, який розриває мені шию

Давай, я чую, як він лається!

У мене з рота тече кров

Він стріляє вдруге!

Але тепер він какає!

Страх!

Страх!

Наліт на молодих вовків!

Ці дикі гарячі голови

Виросла в густому лісі!

Снігове коло витоптано!

У цьому колі пляма крові!

Тіло вовка з кігтями ощипаних собак!

Я вирвався з цього страху і сховався в чужому лісі

Але як мені в цьому пощастило, напевно зізнаються всі

Я довго лежав у снігу, як мертвий

Після пострілу у мене назавжди залишився кривавий шрам!

Але полювання не закінчилося, і собаки, що переслідують, не сплять

А молоді вовки по всьому світу досі гинуть

Не дозволяйте вашій шкірці відшаровуватися!

Захистіть і себе!

О брати вовки!

Захистіть себе, перш ніж всі ви загинете!

Страх!

Страх!

Наліт на молодих вовків!

Ці дикі гарячі голови

Виросла в густому лісі!

Снігове коло витоптано!

У цьому колі пляма крові!

Тіло вовка з кігтями ощипаних собак!