Nawiedzona wiek XX - Jacek Kaczmarski

Buty Czarnego lśnią ogniście

Czuję w powietrzu spaleniznę

Kiedy mi ogolili głowę

Nie było śladu po siwiźnie

Bardzo nas dużo bardzo dużo

I wszystkie takie jednakowe

Ale ten Czarny jak kałuża

Mnie krzycząc «Dumme» bije w głowę

A znów ten Biały jak robaki

Powiedział że mam dobrą krew

I śmiał się więc zaczęłam płakać

A płacz zamienił mi się w śmiech

Więc z chleba chociaż jestem głodna

Zrobiłam sobie dziś wisiorki

Od razu ładniej wyglądałam

Wśród kobiet powpychanych w worki

I zaśpiewałam sobie cicho

Że jestem ja księżniczką z baśni

Co czeka by ktoś po nią przyszedł

A jedna z was skoczyła na mnie

Czy ktoś zrozumie co to znaczy

Miała czerwone w oczach łzy

Krzyczała na mnie nie wiem za co

Że jestem karmicielką wszy

I wyjaśniała skąd są dymy

I czemu część z nas dawno śpi

Po naszych ciałach gdy leżymy

Wędrują takie białe wszy

Podobno lubią słodką krew

I te z nas które jej nie mają

Nie mogą razem z nami żyć

Znikają

A ja żyć mogę dzięki wszy

Co ssie moją krew za jakie grzechy

Bo ciągle pragnie mojej krwi

Więc będę żyła póki wszy

Чорні чоботи вогненно виблискують

У повітрі горить

Коли поголили мені голову

Від сивого волосся не було й сліду

Нас багато, багато

І всі вони однакові

Але Чорний — як калюжа

Він б'є мене по голові, кричачи "Думме"

І знову Білий, як хробаки

Він сказав, що у мене хороша кров

Я засміявся, тому почав плакати

І мій плач перетворився на сміх

Отже, хоч я й голодний до хліба

Сьогодні зробила собі підвіски

Я одразу виглядав гарнішим

Серед жінок, запханих у мішки

І я собі тихенько співав

Що я принцеса з казок

Що чекає, коли хтось прийде за нею

І один із вас наскочив на мене

Хтось може зрозуміти, що це означає

На очах у неї були червоні сльози

Вона кричала на мене, не знаю чого

Що я годівниця вошей

І пояснила, звідки взявся перегар

І чому деякі з нас довго сплять

Над нашим тілом, коли ми брешемо

Кочують такі білі воші

Кажуть, що люблять солодку кров

І ті з нас, у кого його немає

Вони не можуть жити з нами

Вони зникають

А я можу жити завдяки вошам

Що мою кров смокче за які гріхи

Тому що він все ще хоче моєї крові

Так я буду живий, поки вошей немає