Misja - Jacek Kaczmarski

Warczą bębny ludożerców na Wyspach Szczęśliwych

Idziemy misjonarze starych prawd brzegiem oceanu

Kto z nas pierwszy przyjmie rytualny rytm za swój

Kto uzna władzę oszalałych szamanów

Kadzie wódki tłum tłum łomot łomot łomot

Jesteśmy jak się zdaje zupełnie bezbronni

Oto spełniona przepowiednia nie przynosi chwały

Ogień krew ofiar wieszcze nieprzytomni

Będą nas poić dzikie kobiety o bezwzględnych ciałach

Śmiejąc się z naszych mdłości strachu zaklinania

Pijani będziemy krzyczeć kładąc dłonie pod pałki bijących w bębny

Lecz powiedzmy złoty ząb zatrze w ich pamięci największe kazania

Zmuszą nas byśmy pierwsi pili żółć zarzynanego jeńca

Będziemy też spać z żoną wodza po czym męskość zostanie nam odjęta

Każdy nasz ruch okaże się słowem w zapadającym wyroku

Gdy zapadnie zmrok święto naszej śmierci będzie rozpoczęte

Wzmoże się huk po czym błyśnie święte ostrze grotu

Którym wykroją nam serca po to na przykład żeby spadły deszcze

Gdyby nazajutrz spadły byłby powód jeszcze

Do gorzkiego śmiechu znad nieba pełnego łomotu

Warczą bębny ludożerców na Wyspach Szczęśliwych

Idziemy misjonarze starych prawd brzegiem oceanu

Kto z nas pierwszy przyjmie rytualny rytm za swój

Kto uzna władzę oszalałych szamanów…

Гарчання барабанів канібалів на Щасливих островах

Ми йдемо місіонерами старих істин уздовж берега океану

Хто з нас перший прийме ритуальний ритм як свій?

Хто визнає силу божевільних шаманів

Чани з горілкою, юрба, тупіт, тупіт, туп

Здається, ми абсолютно беззахисні

Ось збулося пророцтво не приносить слави

Вогонь кров жертв пророків без свідомості

Нас будуть поливати дикі жінки з нещадними тілами

Сміючись над нашою нудотою від страху поєднання

Коли п’яні, ми будемо кричати, коли покладемо руки під барабанні палиці, які б’ють у барабани

Але скажімо, що золотий зуб знищить їхні найбільші проповіді

Вони змусять нас спочатку випити жовч забитого в’язня

Ми також будемо спати з дружиною начальника і тоді у нас заберуть маскулінність

Кожен зроблений нами крок виявиться словом у винесеному суді

Коли настане сутінки, почнеться свято нашої смерті

Гуркіт посилиться і священне лезо наконечника стріли спалахне

Якою вони виріжуть наші серця, щоб, наприклад, дощі пішли

Якби вони впали наступного дня, причина була б більше

До гіркого сміху з гуркотливого неба

Гарчання барабанів канібалів на Щасливих островах

Ми йдемо місіонерами старих істин уздовж берега океану

Хто з нас перший прийме ритуальний ритм як свій?

Хто визнає силу божевільних шаманів...