Epitafium dla Dylana - Jacek Kaczmarski

Ocean w nas śpi

I horyzont z nas drwi

Płytka fala fałszywie się mieni

A prawdziwy jest rejs

Do nieznanych ci miejsc

Kiedy płyniesz na przekór przestrzeni

I na tej z wielu dróg

Po co ci para nóg

I tak dotrzesz na pewno do końca

Niepotrzebny ci wzrok

Żeby wyczuć swój krok

I nie musisz wciąż radzić się słońca

Wielbicieli i sług

Tłum ci zawisł u nóg

To wolności twej chciwi strażnicy

Zaprowadzisz ich tam

Gdzie powinieneś być sam

Z nimi żadnej nie przejdziesz granicy

Wielbicieli i sług

Tłum ci zawisł u nóg

To wolności twej chciwi strażnicy

Zaprowadzisz ich tam

Gdzie powinieneś być sam

Z nimi żadnej nie przejdziesz granicy

Zlekceważą twój głos

Którym wróżysz im los

Od jakiego ich nic nie wyzwoli

Bo zabije ich las

Rąk co klaszczą na czas

W marsza rytm co śmierć niosąc nie boli

Patrz jak piją i żrą

Twoją żywią się krwią

I żonglują słowami twych pieśni

Lecz nic nie śni im się

A najlepiej wiesz że

Nie istnieje wszak to co się nie śni

By przy śmierci twej być

Płakać śmiać się i drwić

To jedyny cel twojej eskorty

Oddaj komuś rząd dusz

I na własny szlak rusz

Tam gdzie żadne nie zdarzą się porty

Mówić będą żeś zbiegł

Ale wyjdą na brzeg

I zdradzieckie ci lampy zapalą

Ale ty patrząc w dal

Płynąć będziesz wśród fal

Aż sam wreszcie staniesz się falą

Mówić będą żeś zbiegł

Ale wyjdą na brzeg

I zdradzieckie ci lampy zapalą

Ale ty patrząc w dal

Płynąć będziesz wśród fal

Aż sam wreszcie staniesz się falą

Океан спить в нас

І горизонт знущається з нас

Неглибока хвиля фальшиво мерехтить

І круїз справжній

У невідомі вам місця

Коли ви пливете проти космосу

І на цій одній із багатьох доріг

Навіщо потрібна пара ніг

Ви все одно дійдете до кінця

Вам не потрібен зір

Відчути твій крок

І вам не потрібно продовжувати консультуватися з сонцем

Віддані та слуги

Натовп завис у ваших ніг

Вони ваші жадібні охоронці свободи

Ви поведете їх туди

Де ти маєш бути сам

З ними не перетнеш жодного кордону

Віддані та слуги

Натовп завис у ваших ніг

Вони ваші жадібні охоронці свободи

Ви поведете їх туди

Де ти маєш бути сам

З ними не перетнеш жодного кордону

Вони ігнорують ваш голос

Що ти їм розкажеш їхню долю

Від чого їх ніщо не звільнить

Бо ліс їх уб’є

Руки, які плескають у такт

У марші ритм того, що смерть не болить

Дивіться, як вони п’ють і їдять

Вони харчуються вашою кров’ю

І вони жонглюють словами ваших пісень

Але вони ні про що не мріють

І ти це найкраще знаєш

Адже того, чого немає, не існує

Бути при твоїй смерті

Плакати, сміятися і глузувати

Це єдина мета вашого супроводу

Дайте комусь ряд душ

І йдіть своїм шляхом

Де немає портів

Скажуть, що ти втік

Але вони вийдуть на берег

І світильники підступні запалять вас

Але ти дивишся вбік

Ти будеш пливти серед хвиль

Поки сам нарешті не станеш хвилею

Скажуть, що ти втік

Але вони вийдуть на берег

І світильники підступні запалять вас

Але ти дивишся вбік

Ти будеш пливти серед хвиль

Поки сам нарешті не станеш хвилею