Dzień gniewu - Jacek Kaczmarski, Zbigniew Lapinski, Przemyslaw Gintrowski

Wyją syreny i biją dzwony

Ciemność płonące tną reflektory

Z nocy zerwani w noc zapadamy

Paniczny tupot na schodach nóg

Gasną za nami ogłuchłe domy

W krzyku agonii w ryku motorów

W wielkie macice zmienione bramy

Rodzą tłumy na bruk

Ciemność wypełnia upał wszechmocny

W popiół zamienia zlepione ciała

Szkło pęka kipią blachy pancerne

Powietrze twarde jak mur

Panika rybia usta rozdarła

Schną w osmalonych czerepach oczy

I w drżenie wprawia zdrętwiałą ziemię

Marsz nadchodzących gór

Nim nasza kolej zdążymy jeszcze

Wspomnieć proroctwa i przepowiednie

Znaki na niebie myśli piwniczne

Które niejedną zabrały noc

Choć w życiu nadal słońca i deszcze

Snuliśmy plany dalekosiężne…

I oto nad paleniskiem miast

Równym wznosimy się parasolem

Dymu i pary ciężkiej od sądu

Ugotowanej krwi

Wszyscyśmy teraz godni litości

Wszyscyśmy teraz godni litości

Wszyscyśmy teraz godni litości

Звучать сирени і дзвонять дзвони

Пекуча темрява прорізає фари

Ми падаємо з ночі, розірваної на ніч

Панічний стукіт по східцях ніг

За нами горять глухі хати

У крику агонії в реві мотоциклів

Гейтс перетворився на великі матки

Вони піднімають натовп на тротуар

Темрява наповнена всемогутнім теплом

Він перетворює липкі тіла на попіл

Скло лопається броньовими пластинами

Повітря тверде, як стіна

Паніка риб’ячого рота роззявилася

У обгорілих черепах сохнуть очі

І він змушує землю тремтіти

Марш майбутніх гір

Поки наша черга не пішла

Згадайте пророцтва та передбачення

Знаки на небі — це підвалові думки

Що зайняло не одну ніч

Хоча в житті ще бувають сонця і дощі

Ми будували довгострокові плани...

І ось воно над вогнищем міст

Піднімаємось з парасолькою

Дим і важка пара з суду

Варена кров

Ми всі зараз гідні жалю

Ми всі зараз гідні жалю

Ми всі зараз гідні жалю