Ballada o powitaniu - Jacek Kaczmarski

Dzień jasny, chociaż mroźny, słońce świeci z góry

Niebo błękitne, żadnej nie ma na nim chmury

Dumnie wisi nad portalem jakiejś bramy

Napis biało-czerwony: «Serdecznie witamy!»

Staliśmy rzędem równym wzdłuż głównej ulicy

Uczniowie, matki, żony, ciecie, robotnicy

Szpaler milicji sprawnie nas zorganizował

By nie wystawała czyjaś ręka albo głowa

Tam, gdzie ja stałem z boku i machałem spontanicznie

Stały dwa przedszkolaki wyglądając ślicznie

One miały zrobić gościom stop nieprzewidziane

Bo nieprzewidziane było też przygotowane!

Po trzech godzinach z dala usłyszałem wrzawę

Podniosłem chorągiewkę, zamachałem z wprawą!

Temperatura wzrosła, podniecenie także

Każdy się pcha do przodu, palcem w oku babrze!

Lecz to dopiero pilot, pięciu milicjantów

Dwudziestu tajnych panów (ot, w razie awantur)

Potem samochód jeden, drugi, potem trzeci

Potem wojskowy gazik z prasą, radiem leci

Lecą do góry czapki, to już nie przelewki

Witają gościa papierowe chorągiewki!

Dojrzałem kołnierz, ucho i brew kędzierzawą

Błyszczący hełm, lecz to już chyba ktoś z obstawy

Z dziećmi nic nie wyszło — jedno się speszyło

Drugie swą kokardkę czerwoną zgubiło

Więc, nim znaleziono coś zamiast kokardki

Gościa porwał dalej prąd wydarzeń wartki

Jednej minuty nawet wszystko to nie trwało

Co było — przeszło, znikło, z wiatrem uleciało

Tłum się miesza, kręci, tłumem być przestaje

Na opustoszałym placu milicjant zostaje

Wieczór zapada szybko, koniec mojej śpiewki

Walają się po ziemi papierowe chorągiewki

Pół smętnie, a pół śmiesznie zwisa z jakiejś bramy

Napis biało-czerwony: «Serdecznie witamy!»

День світлий, хоча морозний, сонце світить згори

Небо блакитне, на ньому немає хмар

Він гордо висить над порталом якихось воріт

Червоно-білий напис: «Ласкаво просимо!»

Ми стояли в прямому ряду вздовж головної вулиці

Студенти, матері, дружини, різці, робітники

Охорона міліції організувала нас якісно

Щоб не виступала рука чи голова

Де я стояв осторонь і спонтанно махав рукою

Двоє дошкільнят стояли гарно виглядаючи

Вони мали завадити гостям бути непередбаченими

Бо й непередбачене було підготовлено!

Через три години я почув гуркіт

Я підняв прапор, махнув ним майстерно!

Температура піднялася, а також хвилювання

Всі штовхаються вперед, з пальцем бабусі в око!

Але це лише пілот, п’ятеро поліцейських

Двадцять таємних лордів (на всяк випадок сварки)

Потім одна машина, одна машина, потім третя

Потім військова газета з пресою, вмикається радіо

Капелюхи злітають, це вже не жарти

Паперові прапорці вітають відвідувача!

Я бачив, що комір, вухо та брови кучеряві

Сяючий шолом, але це має бути хтось із охоронців

З дітьми нічого не сталося – одному стало ніяково

Інша втратила червоний бантик

Ну, раніше щось замість лука знайшлося

Відвідувача захопив стрімкий перебіг подій

Це не тривало навіть однієї хвилини

Що було - пройшло, зникло, з вітром полетіло

Натовп змішується, крутиться, натовп перестає бути

Поліцейський залишається на безлюдній площі

Швидко спадає вечір, кінець моєї пісні

На землі розкидані паперові прапорці

Напівсумно, наполовину смішно висить з воріт

Червоно-білий напис: «Ласкаво просимо!»