Ballada feudalna - Jacek Kaczmarski

Dawni fornale majątku, przywiązani do niego

Bardziej niż każe rozsądek, głód miejscowe prawo —

Raby tej ziemi, wygnani z niej właśnie dlatego —

Zwracam się do was — dworski pisarczyk i pachoł

Na tyle tu nieważny by grać odważnego

Do czworaków przywykli jak do pięknych domów

Ci, co przyszli na wasze, jeszcze ciepłe, miejsca

Pijąc kłócą się, kłócąc — nie ufają nikomu

W nocy gardła pełne piekącego szczęścia:

Narzekać, nienawidzić, kląć na ekonomów

Ten żywy nawóz co rano idzie w ziemię czarną

Wzdłuż długich bruzd ospała nadzorców robota

Gnije zgoda, panoszy się mowa wulgarna

Ziemia ciągle rodzi dla obcego złota

Pot na niskich czołach oblicza się w ziarnach

Dwór stoi jak stał - siedlisko wróbli i kukułek

(Chociaż plotka i wróżba przyszłość jakąś tu stwarza)

W zmatowiałych salonach, gdzie się niegdyś snuły

Karmione pamięcią duchy przodków gospodarza

Ciągle w modzie kolumny i obce statuy!

Zwykłe słowa wyszły już z użycia

Wielkimi porozumieć nie można się wcale

Co raz ktoś zawoła o winnych wykrycie

Pan ręką pokazuje mu graniczne pale

Za którymi znikliście wy — wygnani w przeżycie

Widzę was nieraz, kiedy twarz ukryję w dłoniach

Macie przynajmniej wasze chlubne poniżenie

Gdy, wygnanym, łuk Ziemi ojczyznę przesłonił

Ciągle taką samą w waszym zapatrzeniu

Stoicie w oddali na wysokich koniach

Колишні продавці багатства, прив'язані до нього

Більше ніж розум, голод, місцевий закон -

Рабі цієї землі, вигнаний з неї саме тому, що -

Звертаюся до вас - придворний писар і хлопчик

Тут неважливо грати хоробрих

Вони звикли до чотирьох ніг, як і до красивих будинків

Ті, хто прийшов у ваші ще теплі місця

Сперечаються під час випивки, сперечаються – нікому не вірять

Вночі горла повні пекучого щастя:

Скаржитися, ненавидіти, проклинати економістів

Це живе добриво потрапляє в чорнозем щоранку

По довгих борознах томився робот-наглядач

Згода гниє, вульгарна мова переважає

Земля ще народжує чуже золото

Піт на низьких чолах обчислюється зернами

Особняк стоїть так, як і стояв - місце проживання горобців і зозуль

(Хоча чутки і ворожіння говорять про майбутнє тут)

У нудних салонах, де вони колись блукали

Духи предків господаря живляться пам’яттю

Колони та іноземні статуї завжди в моді!

Звичні слова більше не вживаються

З великими взагалі не можна спілкуватися

Кожного разу хтось буде кликати на виявлення винних

Господь рукою показує йому прикордонні стовпи

За яким ти зник - вигнаний на досвід

Я бачу тебе не раз, коли ховаю обличчя в руки

Принаймні, у вас є своє славне приниження

Коли на вигнанні дуга Землі затьмарила батьківщину

Все те саме в твоєму погляді

Ви стоїте вдалині на високих конях