Таволга - Иван Кучин

Таволга заплакала в лесу

О моем запела о страдании

Заплела ромашку ты в косу

И ушла к другому на свидание

Я под нашей ждал тебя ольхой

Ты прошла не замечая мимо

От чего я стал тебе чужой

От чего я стал тебе не милый

От того ль что я в хмельном огне

Молодость свою безумно трачу

От того ль что уж давно по мне

Таволга в лесу так горько плачет

Ай за что же крест я свой несу

Ай за что такое наказание

Заплела ромашку ты в косу

И ушла к другому на свидание.

Таволга заплакала в лісі

Про моє заспівання про страждання

Заплела ромашку ти в косі

І пішла до іншого на побачення

Я під нашою чекав тебе вільхою

Ти пройшла не помічаючи повз

Від чого я став тобі чужий

Від чого я став тобі не милій

Від того що я в хмільному вогні

Молодість свою шалено витрачаю

Від того що вже давно по мені

Таволга в лісі так гірко плаче

Ай за що ж хрест я свій несу

Ай за що таке покарання

Заплела ромашку ти в косі

І пішла до іншого на побачення.