В таверне - Иван Кучин

Под крышей тихой и зашторенной таверны,

Где отдохнуть сегодня выпала нам честь,

Давайте выпьем за подруг за наших верных,

За тех подруг, что не у каждого, но есть.

За тех подруг, порою с грустными глазами,

Порoй с усталыми морщинками на лбу,

За тех подруг, что вслед идут по жизни с нами,

И делят с нами нашу трудную судьбу.

А в таверне тихо плачет скрипка, нервы успокаивая мне.

И твоя раскосая улыбка в бархатном купается вине.

А в таверне тихо плачет скрипка, нервы успокаивая мне.

И твоя раскосая улыбка в бархатном купается вине.

Ах, не грусти, моя подруга золотая,

Не ты ль спасла меня от многих передряг?

Но что поделать, жизнь паскудная такая

И как хотелось бы в ней многое не так.

Хватает в ней еще и зла, и подлой скверны,

Но стоп, об этом не сегодня и не здесь,

Давайте выпьем за подруг за наших верных,

За тех подруг, что не у каждого, но есть.

А в таверне тихо плачет скрипка, нервы успокаивая мне.

И твоя раскосая улыбка в бархатном купается вине.

А в таверне тихо плачет скрипка, нервы успокаивая мне.

И твоя раскосая улыбка в бархатном купается вине.

Під дахом тихої та заштореної таверни,

Де відпочити сьогодні випала нам честь,

Давайте вип'ємо за подруг за наших вірних,

За тих подруг, що не кожен, але є.

За тих подруг, часом із сумними очима,

Іноді з втомленими зморшками на лобі,

За тих подруг, що слідом йдуть по життю з нами,

І ділять із нами нашу важку долю.

А в таверні тихо плаче скрипка, нерви заспокоюючи мені.

І твоя розкоса посмішка у оксамитовому купається вині.

А в таверні тихо плаче скрипка, нерви заспокоюючи мені.

І твоя розкоса посмішка у оксамитовому купається вині.

Ах, не сумуй, моя подруга золота,

Чи не ти чи врятувала мене від багатьох колотнеч?

Але що вдієш, життя паскудне таке

І як хотілося б у ній багато чого не так.

Вистачає в ній ще й зла, і підлою скверни,

Але стоп, про це не сьогодні і не тут,

Давайте вип'ємо за подруг за наших вірних,

За тих подруг, що не кожен, але є.

А в таверні тихо плаче скрипка, нерви заспокоюючи мені.

І твоя розкоса посмішка у оксамитовому купається вині.

А в таверні тихо плаче скрипка, нерви заспокоюючи мені.

І твоя розкоса посмішка у оксамитовому купається вині.