Не уходи - Иван Кучин

Вступление.

Ты была моим лучшим товарищем.

Я скажу даже больше тебе.

Ты была последним пристанищем.

В моей злой и беспутной судьбе.

И хоть был я гулящим и ветренным.

Лишь с тобой, лишь с тобою одной.

Отогрелся я сердцем ослепленным.

И оттаял оглохшей душой.

Припев:

Ах, как я искренне любил тебя,

За блеск твоих зелёных глаз.

Не уходи моя любимая,

И жизнь наладится у нас.

И пусть ресницы твои мокрые.

Ты ведь не плачешь у меня.

То просто дождь стучит за стёклами.

Переживает как и я.

Я открылся тебе и доверился.

Не тая недостатков лица.

Я ж не просто любил, я надеялся.

Долюбить и допеть до конца.

Да страдать, как бог даст да печалиться.

И оплаканным грохнуться вниз.

Не спеши отрекаться и каяться.

Не спеши уходить, оглянись.

Припев:

Ах, как я искренне любил тебя,

За блеск твоих зелёных глаз.

Не уходи моя любимая,

И жизнь наладится у нас.

И пусть ресницы твои мокрые.

Ты ведь не плачешь у меня.

То просто дождь стучит за стёклами.

Переживает как и я.

Соло.

И хоть был я гулящим и ветренным.

Лишь с тобой, лишь с тобою одной.

Отогрелся я сердцем ослепленным.

И оттаял оглохшей душой.

Припев:

Ах, как я искренне любил тебя,

За блеск твоих зелёных глаз.

Не уходи моя любимая,

И жизнь наладится у нас.

И пусть ресницы твои мокрые.

Ты ведь не плачешь у меня.

То просто дождь стучит за стёклами.

Переживает как и я.

Вступ.

Ти була моїм найкращим товаришем.

Я скажу навіть більше тобі.

Ти була останнім притулком.

У моїй злій і безпутній долі.

І хоч був я гуляючим і вітряним.

Лише з тобою, лише з тобою однією.

Відігрівся я серцем засліпленим.

І відтанув оглухлою душею.

Приспів:

Ах, як я щиро любив тебе,

За блиск твоїх зелених очей.

Не йди моя кохана,

І життя налагодиться у нас.

І нехай вії твої мокрі.

Ти не плачеш у мене.

То просто дощ стукає за склом.

Переживає, як і я.

Я відкрився тобі і довірився.

Не тая недоліків особи.

Я не просто любив, я сподівався.

Долюбити і допіти до кінця.

Так страждати, як бог дасть так засмучуватися.

І плаканим впасти вниз.

Не поспішай зрікатися і каятися.

Не поспішай йти, озирнися.

Приспів:

Ах, як я щиро любив тебе,

За блиск твоїх зелених очей.

Не йди моя кохана,

І життя налагодиться у нас.

І нехай вії твої мокрі.

Ти не плачеш у мене.

То просто дощ стукає за склом.

Переживає, як і я.

Соло.

І хоч був я гуляючим і вітряним.

Лише з тобою, лише з тобою однією.

Відігрівся я серцем засліпленим.

І відтанув оглухлою душею.

Приспів:

Ах, як я щиро любив тебе,

За блиск твоїх зелених очей.

Не йди моя кохана,

І життя налагодиться у нас.

І нехай вії твої мокрі.

Ти не плачеш у мене.

То просто дощ стукає за склом.

Переживає, як і я.