Человек в телогрейке - Иван Кучин

Как далёко-далёко где-то там в Подмосковье

Фотографию сына уронила рука,

А по белому снегу уходил от погони

Человек в телогрейке или просто ЗК

Мать прислала письмо захворала сынок

Знать готовить бельё уж подходит мне срок

Только прежде чем в путь мне хотя бы разок

Перед смертью взглянуть на тебя бы сынок

Потеряла покой всё одно как ты там

Неужели с тобой уж не свидеться нам

Я б примчалась к тебе да подняться невмочь

И на дерзкий побег и на дерзкий побег

Он пошёл в ту же ночь

В небо взмыла ракета и упала за реку

Ночь опять проглотила очертания тайги,

А из леса навстречу беглецу-человеку

Вышел волк-одиночка и оскалил клыки

Человек вынул нож "Серый ты не шути

Хочешь крови ну что ж я такой же как ты

Только стоит ли бой затевать смертный нам

Слышишь лай то за мной псы идут по пятам

Я ведь тоже как зверь в угол загнан людьми,

А раз так что теперь нам делить чёрт возьми

Видишь сам бог не дал ни тебе и ни мне"

Волк ещё постоял волк ещё постоял

И растаял во тьме

Рвали повод собаки в кровь сдирая ладони

След петлял и терялся злобно выла пурга,

А по белому снегу уходил от погони

Человек в телогрейке или просто ЗК

И ефрейтор один тоже мать вспоминал

И средь чёрных осин всё бойчее шагал

Десять суток цена кто назначил её

Вот мелькнула спина и поднялось цевьё

Сухо щёлкнул затвор оглянулся ЗК

«Сука» выдохнул он и взглянул в облака,

А вверху пустота лишь вдали по кривой

Покатилась звезда, покатилась звезда

Словно в отпуск домой

Снег расплавили гильзы и истёк алой кровью

Человек в телогрейке безымянный ЗК,

А далёко-далёко где-то там в Подмосковье

Фотографию сына уронила рука,

А далёко-далёко где-то там в Подмосковье

Фотографию сына уронила рука

Як далеко-далеко десь там у Підмосков'ї

Фотографію сина впустила рука,

А по білому снігу уникав погоні

Людина у тілогрійці або просто ЗК

Мати надіслала листа захворіла синок

Знати готувати білизну вже підходить мені термін

Тільки перш ніж у дорогу мені хоча б разок

Перед смертю глянути на тебе синок

Втратила спокій все одно, як ти там

Невже з тобою вже не побачитись нам

Я б примчала до тебе та піднятися неспроможна

І на зухвалу втечу і на зухвалу втечу

Він пішов тієї ж ночі

У небо злетіла ракета і впала за річку

Ніч знову проковтнула обриси тайги,

А з лісу назустріч втікачеві-людині

Вийшов вовк-одинак ​​і оскалив ікла

Людина вийняла ніж "Сірий ти не жартуй"

Хочеш крові ну що ж я такий самий як ти

Тільки варто бій затівати смертний нам

Чуєш гавкіт то за мною пси йдуть по п'ятах

Я теж як звір у кут загнаний людьми,

А раз так що тепер нам ділити чорт візьми

Бачиш сам бог не дав ні тобі, ні мені.

Вовк ще постояв вовк ще постояв

І розтанув у пітьмі

Рвали привід собаки в кров, здираючи долоні.

Слід петляв і губився злісно вила пурга,

А по білому снігу уникав погоні

Людина у тілогрійці або просто ЗК

І єфрейтор один теж мати згадував

І серед чорних осин все швидше крокував

Десять діб ціна хто призначив її

Ось майнула спина і піднялося цівка

Сухо клацнув затвор озирнувся ЗК

«Сука» видихнув він і глянув у хмари,

А вгорі порожнеча лише далеко по кривій

Покотилася зірка, покотилася зірка

Немов у відпустку додому

Сніг розплавили гільзи і сплив червоною кров'ю

Людина в тілогрійці безіменна ЗК,

А далеко-далеко десь там у Підмосков'ї

Фотографію сина впустила рука,

А далеко-далеко десь там у Підмосков'ї

Фотографію сина впустила рука