Сентиментальный детектив 2 - Иван Кучин

В прошлом был я вор в душе и бандит в потенции,

А она сама вообще из интеллигенции.

Как нацепит красный бант, выйдет из-за ширмы,

Сразу видно консультант иностранной фирмы.

Но амур прищурив глаз плюнул на сомнения,

И пошла любовь у нас ультрасовременная.

Не сказать что плохо все, все вполне приглядно,

Правда страсти у нее по ночам, ну ладно.

Вот еще деталь одна, дюже очень странная,

Только гости так она - раз меня и в ванную.

То в чулан меня запрет, то на антресоли,

И меня конечно зло берет, чемодан я что ли?!

Психанул раз как-то я: чем мол недовольная?

А она говорит, у тебя морда протокольная.

Ладно, думаю сидя в шифоньере темном,

Ночью я тебе змея все-все-все припомню.

Ну а сам глаза до дыр, стер глядя сквозь скважину,

А они там дыр-дыр-дыр чешут не по-нашему.

Только вот сдается мне эти иностранцы,

Не они, а в их тряпье наши голодранцы.

Приблатыкались под них - шушера валютная,

Ох я вам!

И сперло дых за ее беспутную.

Закипела кровь моя, ну держитесь волки,

И рванул рубаху я обнажив наколки.

Морду сделал кирпичом, выгнул пальцы веером,

Эх, и вышибнул плечом дверцу шифоньера я.

Залетаю и реву: Ща, баргуда падла,

Кыш под нары, пасть порву, кислая баланда

Глядь один аж побелел, выронил фломастеры,

И белугою взревел: Террористы!

гангстеры!.

И с балкона, а второй хоть и чернокожий,

Тот по-русски, я, говорит свой, но с балкона тоже.

Все утихло выпил я, а она сердешница,

Под столом лежит плашмя - не мычит не телится.

Я водой ее полил, вроде оклемалась,

Что ж ты Ваня натворил?

Ну и разрыдалась.

Ах дурак ты, ах бандит, где ж теперь мне денег брать?

Это ж были, говорит, бизнесмены твою мать!

Знать бы, ладно, ничего, все поймут ребята,

Ничего то ничего, да этаж девятый!

И ударилася вновь, слезы пуще прежнего,

Свою грустную любовь утешаю нежно я.

Отмотаю мол я срок и вернусь к тебе,

Ну а тут в дверях звонок кто там?

ФСБ.

Ну а тут в дверях звонок кто там?

ФСБ.

У минулому був я злодій у душі і бандит у потенції,

А вона сама взагалі із інтелігенції.

Як начепить червоний бант, вийде з-за ширми,

Відразу видно консультанта іноземної фірми.

Але амур примруживши око плюнув на сумніви,

І пішло кохання у нас ультрасучасне.

Не сказати що погано все, все цілком привабливе,

Правда пристрасті в неї ночами, ну гаразд.

Ось ще деталь одна, дуже дивна,

Тільки гості так вона – раз мене та у ванну.

То в комірку мене заборона, то на антресолі,

І мене звичайно зло бере, валіза я чи що?!

Психанув якось я: чим мовляв незадоволена?

А вона каже, у тебе морда протокольна.

Гаразд, думаю сидячи в темному шифоньере,

Вночі я тобі змія все-все-все пригадаю.

Ну а сам очі до дірок, стер дивлячись крізь свердловину,

А вони там дір-дір-дірку чухають не по-нашому.

Тільки от здається мені ці іноземці,

Не вони, а в їхній ганчір'ї наші голодранці.

Примостили під них - шушера валютна,

Ох, я вам!

І сперло дих за її безпутну.

Закипіла моя кров, ну тримайтеся вовки,

І рвонув сорочку я оголивши наколки.

Морду зробив цеглою, вигнув пальці віялом,

Ех, і вибив плечем дверцята шифоньера я.

Залітаю і реву: Ща, баргуда падла,

Кис під нари, пащу порву, кисла баланда

Глядь один аж побілів, випустив фломастери,

І білугою заревів: Терористи!

гангстери!

І з балкона, а другий хоч і чорношкірий,

Той російською, я, каже свій, але з балкона теж.

Все вщухло випив я, а вона сердешниця,

Під столом лежить плашмя - не мукає не телиться.

Я водою її полив, начебто оклигалася,

Що ж ти Ваня накоїв?

Ну і розплакалася.

Ах дурень ти, ах бандит, де тепер мені грошей брати?

То ж були, каже, бізнесмени твою матір!

Знати б, гаразд, нічого, всі зрозуміють хлопці,

Нічого нічого, та поверх дев'ятий!

І вдарилася знову, сльози пущі колишніх,

Своє сумне кохання втішаю ніжно я.

Відмотаю мовляв я термін і повернуся до тебе,

Ну а тут у дверях дзвінок хто там?

ФСБ.

Ну а тут у дверях дзвінок хто там?

ФСБ.