Спящий зверь - Иван Кучин

За былое свое страшно мне самому,

Я ж способен на все и готов ко всему.

Вот вернулся назад, хочешь верь иль не верь.

Но во мне живет гад, этот гад спящий зверь.

Припев:

Онемел я от боли и устал от войны, ах, ты черное поле, ах, вы белые сны.

Мама, милая мама, сердце плачет в груди, ты укрой меня, ладно, а усну — не буди.

Спит мой зверь, что ж бог с ним, только я сам не свой,

Что с соседом таким возвратился домой.

Там я стыл и немел, когда он ликовал.

Это я ведь жалел, ну, а он убивал.

Припев:

Онемел я от боли и устал от войны, ах, ты черное поле, ах, вы белые сны.

Мама, милая мама, сердце плачет в груди, ты укрой меня, ладно, а усну — не буди.

Ты ждала и поверь, не сомкнул я бы глаз.

Потому, что мой зверь спас меня и не раз.

Знаешь мам, а ты прости и не слушай меня.

Слышь, как ветер свистит гулко ставни звенят.

Припев:

Онемел я от боли и устал от войны, ах, ты черное поле, ах, вы белые сны.

По солдатской шинели покатилась слеза,

Эх, ребята, пусть вам будет постелью та чужая гроза.

За колишнє своє страшно мені самому,

Я ж здатний на все і готовий до всього.

Ось повернувся назад, хочеш вір чи не вір.

Але во мені живе гад, цей гад сплячий звір.

Приспів:

Онімів я від болю і втомився від війни, ах, ти чорне поле, ах, ви білі сни.

Мамо, мила мамо, серце плаче в грудях, ти вкрий мене, гаразд, а засну — не буди.

Спить мій звір, що ж бог з ним, тільки я сам не свій,

Що з сусідом таким повернувся додому.

Там я стилів і німів, коли він радів.

Це я адже шкодував, ну, а він вбивав.

Приспів:

Онімів я від болю і втомився від війни, ах, ти чорне поле, ах, ви білі сни.

Мамо, мила мамо, серце плаче в грудях, ти вкрий мене, гаразд, а засну — не буди.

Ти чекала і повір, не зімкнув я би очі.

Тому, що мій звір врятував мене і не раз.

Знаєш мам, а ти пробач і не слухай мене.

Чуєш, як вітер свистить гулко віконниці дзвеніть.

Приспів:

Онімів я від болю і втомився від війни, ах, ти чорне поле, ах, ви білі сни.

По солдатській шинелі покотилася сльоза,

Ех, хлопці, нехай вам буде постіль та чужа гроза.