Шняга - Иван Кучин

Напишу я письмо мелким почерком:

Здравствуй, Таня!

У нас здесь апрель.

Я живу здесь с размахом и с росчерком,

Остальное все — шняга, поверь!

Правда, есть и тревожные новости:

Строят новый забор, метров пять.

На свободу чтоб с чистою совестью

Я до срока не смог подорвать.

Сижу в тюрьме я, шарики катаю,

Тебя, родная, часто вспоминаю.

Такая шняга, гадом буду я!

Ты кружку браги выпей за меня.

Ты пришли мне носки, но с условием,

Чтоб не спачкала их колбаса.

А то ноги покрылись мозолями,

А в ушах завелись голоса.

Шепчут мне: ты там крутишь с мужчинами,

Я же с бабами тут не кручусь.

Подходил тут один — звать Мариною,

Но тебя я не предал, клянусь!

Сижу в тюрьме я, шарики катаю,

Тебя, родная, часто вспоминаю.

Такая шняга, гадом буду я!

Ты кружку браги выпей за меня.

Напишу я лист дрібним почерком:

Доброго дня, Таня!

У нас тут квітень.

Я живу тут з розмахом і з розчерком,

Решта все - шняга, повір!

Щоправда, є і тривожні новини:

Будують нову огорожу, метрів п'ять.

На волю щоб із чистою совістю

Я до терміну не зміг підірвати.

Сиджу в тюрмі я, кульки катаю,

Тебе, рідна, часто згадую.

Така шняга, гадом буду я!

Ти кружку браги випий за мене.

Ти прийшли мені шкарпетки, але з умовою,

Щоб не забруднела їхня ковбаса.

А то ноги вкрилися мозолями,

А у вухах завелися голоси.

Шепчуть мені: ти там крутиш з чоловіками,

Я ж з бабами тут не кручуся.

Підходив тут один — звати Мариною,

Але тебе я не продав, клянусь!

Сиджу в тюрмі я, кульки катаю,

Тебе, рідна, часто згадую.

Така шняга, гадом буду я!

Ти кружку браги випий за мене.