Прости, прощай - Иван Кучин

По весеннему, талому паводку, не бродить нам, любимая — нет.

Платье белое в красную ягодку, уж, тебе никогда не надеть.

Не писать, уж, записки наивные: «Ты моя, а я твой навсегда».

Ах, не мной твои губбы невинные оцелованы были тогда.

Припев:

Прости-прощай пусть вечный май ведет тебя ко всему земному.

Прости-прощай и обещай, что будешь ты верна другому.

На скамеечке нашей, на краешке, кто-то снова грустит о луне.

Я не кину в окно твое камешки, ты на шею не бросишься мне.

Не окутаешь косами длинными, не оманишь уже никогда.

Ах, не мной твои губбы невинные оцелованы были тогда.

Припев:

Прости-прощай, пусть вечный май ведет тебя ко всему земному.

Прости-прощай, и обещай, что будешь ты верна другому.

По весеннему, талому паводку, не бродить нам, любимая — нет.

Платье белое в красную ягодку, уж, тебе никогда не надеть…

Припев:

Прости-прощай, пусть вечный май ведет тебя ко всему земному.

Прости-прощай, и обещай, что будешь ты верна другому.

По весняному, талому паводку, не блукати нам, кохана — ні.

Сукня біла в червону ягідку, вже тобі ніколи не одягти.

Не писати, вже, записки наївні: «Ти моя, а я твій назавжди».

Ах, не мною твої губи невинні оціловані були тоді.

Приспів:

Прости-прощай, нехай вічний травень веде тебе до всього земного.

Пробач-прощай і обіцяй, що будеш ти вірна іншому.

На лавці нашій, на краю, хтось знову сумує за місяць.

Я не кину у вікно твоє камінчики, ти на шию не кинешся мені.

Не окутаєш косами довгими, не обдуриш вже ніколи.

Ах, не мною твої губи невинні оціловані були тоді.

Приспів:

Вибач-прощай, нехай вічний травень веде тебе до всього земного.

Пробач-прощай, і обіцяй, що будеш ти вірна іншому.

По весняному, талому паводку, не блукати нам, кохана — ні.

Сукня біла в червону ягідку, вже тобі ніколи не вдягнути.

Приспів:

Вибач-прощай, нехай вічний травень веде тебе до всього земного.

Пробач-прощай, і обіцяй, що будеш ти вірна іншому.