Нищенка - Иван Кучин

Я каждый день хожу одной тропой

И каждый день в глазах ее печаль

Стоит она с протянутой рукою

Стоит она, укутанная в шаль

Стоит она без Родины, без флага

В платочке сером, с песней на устах

Как проклинал судьбу свою бродяга

И как с сумой тащился на плечах

--RF--

Так пой же, пой мне песню о том

Вот так и я судьбу свою кляня

Брожу один по белу свету

Без друга, без жены да без коня

Навис туман над высохшей рекою

Белеет церковь где-то на краю

И нищенке с протянутой рукою

Монетки я с орлами подаю

Возьмет она — глаза ее косые

Рука дрожит, крестя меня вослед

И в этом есть наверно вся Россия

И еще будет сотни тысяч лет

--SOLO--

--RF--

Я кожного дня ходжу однією стежкою

І кожен день у очах її сум

Стоїть вона з протягнутою рукою

Стоїть вона, закутана в шаль

Стоїть вона без Батьківщини, без прапора

У хустці сірому, з піснею на вустах

Як проклинав долю свою бродягу

І як з сумою тягнувся на плечах

--RF--

Так співай, співай мені пісню про тому

Ось так і я долю свою кляня

Бродю один по білому світлу

Без друга, без дружини та без коня

Навис туман над висохлою річкою

Біліє церква десь на краю

І жебрачці з протягнутою рукою

Монетки я з орлами подаю

Візьме вона— очі її косі

Рука тремтить, хрестячи мене слідом

І в цьому є напевно вся Росія

І ще буде сотні тисяч років

--SOLO--

--RF--