Колокола - Иван Кучин

Носит ветер в поле запах сладкой воли.

С дальней колоколни бьют колокола.

А на зоне в муках ощенилась *ука и на всех кидаться с дуру начила.

Что ж ты вытваряешь?

Толь своих не знаешь?

Я ж как ты зверею, путаясь в цепях.

Только вместо кости, гриф грызу от злости, излевая душу в лагерных стихах.

Припев:

Эх, скрепят мои колки, словно в рай двери.

Выйду я отдам долги тем кто ждал и верил.

За все добрые дела, да во славу Богу.

Пусть звонят колокола каждому острогу.

Слово попорядку, словно гвоздь по шляпку, я вгоняю в песни на мотив простой.

А щенят, без звука, облизала сука и средь ночи с лая, перешла на вой.

Что ж ты, п*дло, рано хоронишь жигана нет пути мне выше чем дорога вниз.

Нету слаще боли обрести в неволе — вечную свободу и вторую жизнь.

Припев:

Эх, скрепят мои колки, словно в рай двери.

Выйду я отдам долги тем кто ждал и верил.

За все добрые дела, провославные.

Пусть звонят колокола каждому по сроку.

Эх, скрепят мои колки, словно в рай двери.

Выйду я отдам долги тем кто ждал и верил.

За все добрые дела, провославные.

Пусть звонят колокола каждому по сроку.

Носить вітер у полі запах солодкої волі.

З далекої дзвіниці б'ють дзвони.

А на зоні в муках зітхнула *ука і на всіх кидатися з дуру начила.

Що ж ти витворюєш?

Толь своїх не знаєш?

Я ж як ти звірю, плутаючись у ланцюгах.

Тільки замість кістки гриф гризу від злості, виливаючи душу в табірних віршах.

Приспів:

Ех, скріплять мої шпильки, немов у рай дверей.

Вийду я віддам борги тим, хто чекав і вірив.

За всі добрі справи, так на славу Богу.

Нехай дзвонять дзвони кожному острогу.

Слово попорядку, немов цвях по капелюшку, я вганяю в пісні на мотив простий.

А щенят, без звуку, облизала сука і серед ночі з гавка, перейшла на виття.

Що ж ти, п*дло, рано ховаєш жигана немає шляху мені вище ніж дорога вниз.

Нема солодшого болю здобути в неволе — вічну свободу і друге життя.

Приспів:

Ех, скріплять мої шпильки, немов у рай дверей.

Вийду я віддам борги тим, хто чекав і вірив.

За всі добрі справи, православні.

Нехай дзвонять кожному за строком.

Ех, скріплять мої шпильки, немов у рай дверей.

Вийду я віддам борги тим, хто чекав і вірив.

За всі добрі справи, православні.

Нехай дзвонять кожному за строком.