Ночной кабак - Григорий Лепс, Александр Розенбаум

Ночь.

Закончился табак.

За углом открыт кабак,

Пьяный мусор

Зажигает по столам.

В платье «Кристиан Диор»

Влез с трудом аккордеон

И играет «Мурку»

С горем пополам.

Развяжу я сегодня, брат,

Морской узел на кадыке,

Утону в коньяка реке

До утра в аккурат.

А к утру распогодится

Дурнопьяная ночь моя,

И вернусь на круги своя

Ну как водится.

Сомелье, ты кто, откель?

Раньше был метрдотель

В прошлой жизни,

Не вернувшейся с войны.

Город мой в моря уплыл,

Нас на берегу забыл,

И стоим мы,

Виноваты без вины.

Закатал до колен штаны.

Как мальчишка на отмели,

Всё, что нажито, пропили,

Окромя тишины.

А в тишины той отдушине

Отогреемся душами,

В ней сердца свои слушаем,

Неприкаянны.

О немодный ресторан

Ноги бил официант

До последнего клиента —

До меня.

Чаевые под расход,

Свистнул белый пароход,

Он три раза флаг свой

Поменял.

Вот бы мне тоже поменять кожу,

Только не получается,

И бреду я отчаянно

Бездорожием.

Но, даст Бог, распогодится

Дурнопьяная жизнь моя,

И вернусь на круги своя

Ну как водится.

Я вернусь на круги своя

Ну как водится.

Ніч.

Закінчився тютюн.

За кутом відкритий шинок,

П'яне сміття

Запалює по столах.

У сукні «Крістіан Діор»

Вліз насилу акордеон

І грає «Мурку»

З горем навпіл.

Розв'яжу я сьогодні, брате,

Морський вузол на кадику,

Потону в коньяку річці

До ранку в якраз.

А до ранку розпогодиться

Погана ніч моя,

І повернуся на круги своя

Ну як водиться.

Сомельє, ти, хто, звідки?

Раніше був метрдотель

В минулому житті,

Що не повернулася з війни.

Місто моє в море попливло,

Нас на берегу забув,

І стоїмо ми,

Винні без вини.

Закотив до колін штани.

Як хлопчик на мілини,

Все, що нажито, пропили,

Крім тиші.

А в тиші тієї віддушини

Відігріємось душами,

У неї серця свої слухаємо,

Неприкаяні.

Про немодний ресторан

Ноги бив офіціант

До останнього клієнта —

До мене.

Чайові під витрату,

Свиснув білий пароплав,

Він три рази прапор свій

Змінив.

Ось би мені теж поміняти шкіру,

Тільки не виходить,

І бреду я відчайдушно

Бездоріжжям.

Але, дасть Бог, розгодиться

Дурне п'яне життя моє,

І повернуся на круги своя

Ну як водиться.

Я повернуся на круги своя

Ну як водиться.