Ау - Александр Розенбаум

Я хотел бы подарить тебе песню,

Но сегодня это вряд ли возможно.

Нот и слов таких не знаю чудесных,

Всё в сравнении с тобою - ничтожно.

Нот и слов таких не знаю чудесных,

Всё в сравнении с тобою - ничтожно.

И я хотел бы подарить тебе танец,

Самый главный на твоём дне рожденья.

Если музыка играть перестанет,

Я умру, наверно, в то же мгновенье.

Ау... Днём и ночью счастье зову.

Ау... Заблудился в тёмном лесу я.

Ау... И ничего другого на ум.

Ау.

Ау.

Ау...

И я хотел бы подарить тебе небо

Вместе с солнцем, что встает на востоке,

Там, где былью начинается небыль,

Там не будем мы с тобой одиноки.

Там, где былью начинается небыль,

И где не будем мы с тобой одиноки.

И я хотел бы провести тебя садом,

Там, где сны мои хорошие зреют.

Только жаль вот, не смогу идти рядом,

От дыханья твоего каменею.

Ау... Днём и ночью счастье зову.

Ау... Заблудился в тёмном лесу я.

Ау... И ничего другого на ум.

Ау.

Ау.

Ау...

Ау... Днём и ночью счастье зову.

Ау... Заблудился в тёмном лесу я.

Ау... И ничего другого на ум.

Ау.

Ау.

Ау...

И я хотел бы подарить тебе счастье,

То, которое никто не оспорит.

Только сердце часто рвётся на части,

Так как, видимо, я создан для горя.

Только сердце часто рвётся на части,

Так как, видимо, я создан для горя.

Я хотел бы подарить тебе голос,

Чтобы пела колыбельную детям.

Ни рукой не снять мне боль, ни уколом.

Точно знаю, что меня ты не встретишь.

Ау... Днём и ночью счастье зову.

Ау... Заблудился в тёмном лесу я.

Ау... И ничего другого на ум.

Ау.

Ау.

Ау...

Ау.

Ау... Днём и ночью счастье зову.

Ау.

Ау... И ничего другого на ум.

Ау... Днём и ночью счастье зову.

Ау... Заблудился в тёмном лесу я.

Ау... И ничего другого на ум.

Ау.

Ау.

Ау...

Ау... И ничего другого на ум.

Ау... И ничего другого на ум.

Ау... И ничего другого на ум.

Ау.

Ау.

Ау...

Ау.

Ау.

Ау...

Я хотів би подарувати тобі пісню,

Але сьогодні це навряд чи можливо.

Нот і слів таких не знаю чудесних,

Все порівняно з тобою – мізерно.

Нот і слів таких не знаю чудесних,

Все порівняно з тобою – мізерно.

І я хотів би подарувати тобі танець,

Найголовніший на твоєму дні народження.

Якщо музика грати перестане,

Я помру, мабуть, тієї ж миті.

Ау... Вдень і вночі щастя кличу.

Ау... Заблукав я в темному лісі.

Ау... І нічого іншого на думку.

Ау.

Ау.

Ау...

І я хотів би подарувати тобі небо

Разом із сонцем, що постає на сході,

Там, де буллю починається небиль,

Там не будемо ми з тобою самотні.

Там, де буллю починається небиль,

І де не будемо ми з тобою самотні.

І я хотів би провести тебе садом,

Там, де мої сни гарні зріють.

Тільки шкода ось, не зможу йти поруч,

Від подиху твого каміння.

Ау... Вдень і вночі щастя кличу.

Ау... Заблукав я в темному лісі.

Ау... І нічого іншого на думку.

Ау.

Ау.

Ау...

Ау... Вдень і вночі щастя кличу.

Ау... Заблукав я в темному лісі.

Ау... І нічого іншого на думку.

Ау.

Ау.

Ау...

І я хотів би подарувати тобі щастя,

Те, що ніхто не заперечить.

Тільки серце часто рветься на частини,

Бо, певне, я створений для горя.

Тільки серце часто рветься на частини,

Бо, певне, я створений для горя.

Я хотів би подарувати тобі голос,

Щоб співала колискову дітям.

Ні рукою не зняти біль, ні уколом.

Достеменно знаю, що мене ти не зустрінеш.

Ау... Вдень і вночі щастя кличу.

Ау... Заблукав я в темному лісі.

Ау... І нічого іншого на думку.

Ау.

Ау.

Ау...

Ау.

Ау... Вдень і вночі щастя кличу.

Ау.

Ау... І нічого іншого на думку.

Ау... Вдень і вночі щастя кличу.

Ау... Заблукав я в темному лісі.

Ау... І нічого іншого на думку.

Ау.

Ау.

Ау...

Ау... І нічого іншого на думку.

Ау... І нічого іншого на думку.

Ау... І нічого іншого на думку.

Ау.

Ау.

Ау...

Ау.

Ау.

Ау...