Одинокий волк - Александр Розенбаум

Ах, как много выпало снега,

Да как же когти рвать по утру.

Одиноким волком я бегал

И одиноким волком умру.

След саней пурга заметает.

Не достать их — слаб стал и стар,

А кабы я общался со стаей —

Был бы хоть какой-то навар.

Я бы залетел на оглоблю —

Оттолкнуться легче с нее,

А потом за гриву ли, в лоб ли —

Что мое, волкИ, то мое.

Я в удачу с измальства верил,

Мне удачи не занимать.

А я из всех на свете артерий

Сонную люблю обрывать.

Ты как дашь по ней правым нижним,

Дернешь влево — и нет проблем.

Стая мигом кровищу слижет

Да залысины на земле.

И обнимет меня волчица

За детей, раз туды в качель.

А это надо же так напиться

Родниковой воды в ручье.

Это надо же так объесться

Той коровой в прошлом году.

А поливай, семья моя, лесом,

Без добычи я не уйду.

Люди пьют на радостях водку

И целуют ружья в засос.

И вот волчонок мой самый кроткий

Пулю взял, как мяса кусок.

На луну я выл — захлебнулся

Непроглоченной вязкой слюной.

И от этой песни заснул сам,

Чтоб очнуться с новой женой.

Чтобы снова взять это тело,

Без которого мне не жить,

Чтобы снова пурга свистела.

А ты, последыш, не тужи.

Одинокий волк — это круто,

Но это так, сынок, тяжело.

Ты владеешь миром, как будто,

И не стоишь в нем ничего.

Ах, как много выпало снега,

Да как же когти рвать по утру.

Одиноким волком я бегал

И одиноким волком умру.

Умру.

Аккорды от Evgeny Korytniy (2:5005/26.363) с исправлениями от Ilya Sherenkov

Ах, как много выпало снега,

Да как же когти рвать по утру.

Одиноким волком я бегал

И одиноким волком умру.

След саней пурга заметает.

Не достать их — слаб стал и стар,

А кабы я общался со стаей —

Был бы хоть какой-то навар.

Это надо же так объесться

Той коровой в прошлом году.

А поливай, семья моя, лесом,

Без добычи я не уйду.

Люди пьют на радостях водку

И целуют ружья в засос.

И вот волчонок мой самый кроткий

Пулю взял, как мяса кусок.

Одинокий волк — это круто,

Но это так, сынок, тяжело.

Ты владеешь миром, как-будто,

И не стоишь в нем ничего.

Ах, как много выпало снега,

Да как же когти рвать по утру.

Одиноким волком я бегал

И одиноким волком умру.

Умру.

Вариант аккордов от Sergey Samohvalov (2:5002/27.4).

Ах, как много выпало снега.

Да как же когти рвать поутру.

Одиноким волком я бегал

И одиноким волком умру

След саней пурга заметает,

Не достать их: слаб стал и стар,

А кабы я общался со стаей,

Был бы хоть какой-то навар.

Ах, як багато випало снігу,

Так як               ¦                   як нігті рвати ранком.

Самотнім вовком я бігав

І одиноким вовком помру.

Слід саней пурга замітає.

Не дістати їх—слаб став і старий,

А якби я спілкувався зі стаєю —

Був би хоч якийсь навар.

Я би залетів на оглоблю —

Відштовхнутися легше з неї,

А потім за гриву, чи в лоб –

Що моє, вовки, те моє.

Я в удачу з ісмалства вірив,

Мені удачі не позичати.

А я з усіх на світлі артерій

Сонну люблю обривати.

Ти як даси по ній правим нижнім,

Смикнеш вліво — і немає проблем.

Стаючи миттю кривище злиже

Так залисини на землі.

І обійме мене вовчиця

За дітей, раз туди в гойдалку.

А це треба ж так напитися

Джерельної води в ручка.

Це треба так об'їстися

Тієї коровою в минулого року.

А поливай, сім'я моя, лісом,

Без видобутку я не піду.

Люди п'ють на радощах горілку

І цілують рушниці в засос.

І ось вовченя моє найлагідніше

Кулю взяв як шматок м'яса.

На місяць я вив — захлинувся

Непроковтнута в'язка слина.

І від цієї пісні заснув сам,

Щоб прокинутися з новою дружиною.

Щоб знову взяти це тіло,

Без якого мені не жити,

Щоб знову пурга свистіла.

А ти, післядиш, не тужі.

Самотній вовк - це круто,

Але це так, синку, важко.

Ти маєш світ, начебто,

І не стоїш у ньому нічого.

Ах, як багато випало снігу,

Так як               ¦                   як нігті рвати ранком.

Самотнім вовком я бігав

І одиноким вовком помру.

Помру.

Акорди від Evgeny Korytniy (2:5005/26.363) з виправленнями від Ilya Sherenkov

Ах, як багато випало снігу,

Так як               ¦                   як нігті рвати ранком.

Самотнім вовком я бігав

І одиноким вовком помру.

Слід саней пурга замітає.

Не дістати їх—слаб став і старий,

А якби я спілкувався зі стаєю —

Був би хоч якийсь навар.

Це треба так об'їстися

Тієї коровою в минулого року.

А поливай, сім'я моя, лісом,

Без видобутку я не піду.

Люди п'ють на радощах горілку

І цілують рушниці в засос.

І ось вовченя моє найлагідніше

Кулю взяв як шматок м'яса.

Самотній вовк - це круто,

Але це так, синку, важко.

Ти маєш світ, начебто,

І не стоїш у ньому нічого.

Ах, як багато випало снігу,

Так як               ¦                   як нігті рвати ранком.

Самотнім вовком я бігав

І одиноким вовком помру.

Помру.

Варіант акордів від Sergey Samohvalov (2:5002/27.4).

Ах, як багато снігу випало.

Так як ж кігти рвати вранці.

Самотнім вовком я бігав

І одиноким вовком помру

Слід саней пурга замітає,

Не дістати їх: слабкий став і старий,

А щоб я спілкувався зі стаєю,

Був би хоч якийсь навар.