Вечерняя застольная - Григорий Лепс, Александр Розенбаум, Иосиф Кобзон

Черт с ними,

За столом сидим, поем, пляшем.

Поднимем эту чашу за детей наших

И скинем с головы иней,

Поднимем, поднимем.

И скинем с головы иней,

Поднимем, поднимем.

За утро и за свежий из полей ветер,

За друга, не дожившего до дней этих,

За память, что живет с нами,

Затянем, затянем.

За память, что живет с нами,

Затянем, затянем.

Бог в помощь всем живущим на земле людям,

Мир дому, где собак и лошадей любят,

За силу, что несут волны,

По полной, по полной.

За силу, что несут волны,

По полной, по полной.

Родные, нас живых еще не так мало,

Поднимем, поднимем за удачу на тропе шалой,

Чтоб ворон да не по нам каркал,

По чарке, по чарке.

Чтоб ворон да не по нам каркал,

По чарке, по чарке.

Чтоб ворон да не по нам каркал,

По чарке, по чарке.

Чорт із ними,

За столом сидимо, співаємо, танцює.

Піднімемо цю чашу за наших дітей

І скинемо з голови іній,

Піднімемо, піднімемо.

І скинемо з голови іній,

Піднімемо, піднімемо.

За ранок та за свіжий з полів вітер,

За друга, що не дожив до цих днів,

За пам'ять, що живе з нами,

Затягнемо, затягнемо.

За пам'ять, що живе з нами,

Затягнемо, затягнемо.

Бог на допомогу всім людям, що живуть на землі,

Світ будинку, де собак і коней люблять,

За силу, що несуть хвилі,

На повну, на повну.

За силу, що несуть хвилі,

На повну, на повну.

Рідні, нас живих ще не так мало,

Піднімемо, піднімемо за удачу на стежці пустою,

Щоб ворон та не по нам каркав,

По чарці, чарці.

Щоб ворон та не по нам каркав,

По чарці, чарці.

Щоб ворон та не по нам каркав,

По чарці, чарці.