Я поднимаю руки - Григорий Лепс

Я давно уже читаю по слогам.

Я давно не доверяю лишь словам.

Я давно всё выбираю в этой жизни сам.

Знаю сколько было у меня подруг.

Знаю точно там где север, а где юг.

Но тебя увидел - сразу всё забылось вдруг.

Я поднимаю руки - хочу тебе сдаться.

Ведь ты же так красива в свои восемнадцать.

Я поднимаю руки, но вдруг может статься.

Ты новый шанс от скуки, и не за чем гнаться.

Я поднимаю руки - хочу тебе сдаться.

Ведь ты же так красива в свои восемнадцать.

Я поднимаю руки, но вдруг может статься.

Ты просто шанс от скуки, и не за чем гнаться.

Ты горишь, и твой пожар не потушить

Ты со мной готова каждый день делить

Даже если и придётся вдруг послушной быть.

Может сразу стоит обо всём забыть?

Кинув якорь где-то, тихо-мирно плыть.

А меня, ты знаешь, просто так не изменить!

Я поднимаю руки - хочу тебе сдаться.

Ведь ты же так красива в свои восемнадцать.

Я поднимаю руки, но вдруг может статься.

Ты новый шанс от скуки, и не за чем гнаться.

Я поднимаю руки - хочу тебе сдаться.

Ведь ты же так красива в свои восемнадцать.

Я поднимаю руки, но вдруг может статься.

Ты просто шанс от скуки, и не за чем гнаться.

Я поднимаю руки - хочу тебе сдаться.

Ведь ты же так красива в свои восемнадцать.

Я поднимаю руки, но вдруг может статься.

Ты новый шанс от скуки, и не за чем гнаться.

Я поднимаю руки - хочу тебе сдаться.

Ведь ты же так красива в свои восемнадцать.

Я поднимаю руки, но вдруг может статься.

Ты просто шанс от скуки, и не за чем гнаться.

Я давно вже читаю за складами.

Я давно не довіряю лише словам.

Я давно все вибираю у цьому житті сам.

Знаю, скільки було в мене подруг.

Знаю точно там, де північ, а де південь.

Але тебе побачив - одразу все забулося раптом.

Я піднімаю руки – хочу тобі здатися.

Адже ти ж така гарна у свої вісімнадцять.

Я піднімаю руки, але раптом може статися.

Ти новий шанс від нудьги, і нема за що гнатися.

Я піднімаю руки – хочу тобі здатися.

Адже ти ж така гарна у свої вісімнадцять.

Я піднімаю руки, але раптом може статися.

Ти просто шанс від нудьги, і нема за що гнатися.

Ти гориш, і твоя пожежа не загасити

Ти зі мною готова щодня ділити

Навіть якщо й доведеться слухняною бути.

Може одразу варто про все забути?

Кинувши якір десь, тихо-мирно плисти.

А мене, ти знаєш, просто не змінити!

Я піднімаю руки – хочу тобі здатися.

Адже ти ж така гарна у свої вісімнадцять.

Я піднімаю руки, але раптом може статися.

Ти новий шанс від нудьги, і нема за що гнатися.

Я піднімаю руки – хочу тобі здатися.

Адже ти ж така гарна у свої вісімнадцять.

Я піднімаю руки, але раптом може статися.

Ти просто шанс від нудьги, і нема за що гнатися.

Я піднімаю руки – хочу тобі здатися.

Адже ти ж така гарна у свої вісімнадцять.

Я піднімаю руки, але раптом може статися.

Ти новий шанс від нудьги, і нема за що гнатися.

Я піднімаю руки – хочу тобі здатися.

Адже ти ж така гарна у свої вісімнадцять.

Я піднімаю руки, але раптом може статися.

Ти просто шанс від нудьги, і нема за що гнатися.