Аминь - Григорий Лепс

Я пройдусь по комнатам пустым,

Здесь ещё вчера была Империя.

Мир казался светлым и таким большим;

А потом — затмение, а потом — измены дым.

Я объявлю войну своим мечтам, и память торопя —

Расставлю вещи в доме по местам, как было до тебя.

Завтра я смогу опять дышать и трогать неба синь;

А ты — история, теперь ты лишь история.

Ну всё, Аминь!

Я не дам тебе бродить во снах,

Чувства все остались за пределами.

От любви до безразличия только шаг,

И его мы сделали, — и назад уже никак!

Я объявлю войну своим мечтам, и память торопя —

Расставлю вещи в доме по местам, как было до тебя.

Завтра я смогу опять дышать и трогать неба синь;

А ты — история, теперь ты лишь история.

Ну всё, Аминь!

Я объявлю войну своим мечтам, и память торопя —

Расставлю вещи в доме по местам, как было до тебя.

Завтра я смогу опять дышать и трогать неба синь;

А ты — история, теперь ты лишь история.

Ну всё, Аминь!

Я пройдуся по кімнатах порожнім,

Тут ще вчора була імперія.

Світ здавався світлим і таким великим;

А потім – затемнення, а потім – зради дим.

Я оголошу війну своїм мріям, і пам'ять кваплячи

Розставлю речі в будинку на місця, як було до тебе.

Завтра я зможу знову дихати та чіпати небо синь;

А ти історія, тепер ти лише історія.

Ну все, Аміне!

Я не дам тобі бродити у снах,

Почуття всі залишилися поза.

Від кохання до байдужості тільки крок,

І його ми зробили, і назад уже ніяк!

Я оголошу війну своїм мріям, і пам'ять кваплячи

Розставлю речі в будинку на місця, як було до тебе.

Завтра я зможу знову дихати та чіпати небо синь;

А ти історія, тепер ти лише історія.

Ну все, Аміне!

Я оголошу війну своїм мріям, і пам'ять кваплячи

Розставлю речі в будинку на місця, як було до тебе.

Завтра я зможу знову дихати та чіпати небо синь;

А ти історія, тепер ти лише історія.

Ну все, Аміне!