В городском саду - Иосиф Кобзон, Московский хор молодежи, Симфонический оркестр Госкино СССР

В городском саду играет

Духовой оркестр.

На скамейке, где сидишь ты,

Нет свободных мест.

Оттого, что пахнет липа,

Иль роса блестит,

От тебя такой красивой

Глаз не отвести.

Прошёл чуть не полмира я,

С такой, как ты, не встретился,

И думать не додумался,

Что встречу я тебя.

Верь, такой, как ты, на свете

Нет наверняка,

Чтоб навеки покорила

Сердце моряка.

По морям и океанам

Мне легко пройти,

Но к такой, как ты, желанной,

Видно нет пути.

Прошёл чуть не полмира я,

С такой, как ты, не встретился,

И думать не додумался,

Что встречу я тебя.

Вот рассвет весенний гасит

Звёздочки в пруду,

Но ничто не изменилось

В городском саду.

На скамейке, где сидишь ты,

Нет свободных мест,

В городском саду играет

Духовой оркестр.

Прошёл чуть не полмира я,

С такой, как ты, не встретился,

И думать не додумался,

Что встречу я тебя.

Прошёл чуть не полмира я,

С такой, как ты, не встретился,

И думать не додумался,

Что встречу я тебя.

У міському саду грає

Духовий оркестр.

На лаві, де сидиш ти,

Нема вільних місць.

Від того, що пахне липа,

Іль роса блищить,

Від тебе такою гарною

Ока не відвести.

Пройшов майже півсвіту я,

З такою, як ти, не зустрівся,

І думати не додумався,

Що я зустріну тебе.

Вір, такий, як ти, на світі

Ні, напевно,

Щоб навіки підкорила

Серце моряків.

По морях та океанах

Мені легко пройти,

Але до такої, як ти, бажаної,

Видно, немає шляху.

Пройшов майже півсвіту я,

З такою, як ти, не зустрівся,

І думати не додумався,

Що я зустріну тебе.

Ось світанок весняний гасить

Зірочки в ставку,

Але ніщо не змінилося

У міському саду.

На лаві, де сидиш ти,

Немає вільних місць,

У міському саду грає

Духовий оркестр.

Пройшов майже півсвіту я,

З такою, як ти, не зустрівся,

І думати не додумався,

Що я зустріну тебе.

Пройшов майже півсвіту я,

З такою, як ти, не зустрівся,

І думати не додумався,

Що я зустріну тебе.