А у нас во дворе - Иосиф Кобзон

А у нас во дворе

Есть девчонка одна.

Между шумных подруг

Неприметна она.

Никому из ребят

Неприметна она.

Я гляжу ей вслед,

Ничего в ней нет,

А я все гляжу,

Глаз не отвожу.

Есть дружок у меня, я

с ним с детства знаком.

Но о ней я молчу

даже с лучшим дружком.

Почему то молчу

даже с лучшим дружком.

Я гляжу ей вслед,

Ничего в ней нет,

А я все гляжу,

Глаз не отвожу.

Не боюсь я ребята

ни ночи ни дня,

Ни крутых кулаков,

Ни воды ни огня,

А при ней словно вдруг

Подменяют меня.

Я гляжу ей вслед,

Ничего в ней нет,

А я все гляжу,

Глаз не отвожу.

Вот опять вечерком

Я стою у ворот,

Она мимо из булочной

С сумкой идет.

Я стою и молчу,

И обида берет.

Я гляжу ей вслед,

Ничего в ней нет,

А я все гляжу,

Глаз не отвожу.

Или утром стучит

Каблучками она,

Обо всем позабыв,

Я слежу из окна.

И не знаю зачем

Мне она так нужна.

Я гляжу ей вслед,

Ничего в ней нет,

А я все гляжу,

Глаз не отвожу.

Я гляжу ей вслед,

Ничего в ней нет.

А я все гляжу,

Глаз не отвожу.

А у нас у дворі

Є дівчисько одне.

Між гучних подруг

Непримітна вона.

Нікому з хлопців

Непримітна вона.

Я дивлюся їй услід,

Нічого у ній немає,

А я все дивлюся,

Око не відводжу.

Є дружок у мене, я

з ним з дитинства знайомий.

Але про неї я мовчу

навіть із найкращим дружком.

Чомусь мовчу

навіть із найкращим дружком.

Я дивлюся їй услід,

Нічого у ній немає,

А я все дивлюся,

Око не відводжу.

Не боюся я хлопці

ні ночі ні дня,

Ні крутих кулаків,

Ні води ні вогню,

А при ній наче раптом

Підміняють мене.

Я дивлюся їй услід,

Нічого у ній немає,

А я все дивлюся,

Око не відводжу.

Ось знову ввечері

Я стою біля воріт,

Вона повз булочну

Із сумкою йде.

Я стою і мовчу,

І образа бере.

Я дивлюся їй услід,

Нічого у ній немає,

А я все дивлюся,

Око не відводжу.

Або вранці стукає

Каблучками вона,

Про все забувши,

Я стежу з вікна.

І не знаю навіщо

Мені вона така потрібна.

Я дивлюся їй услід,

Нічого у ній немає,

А я все дивлюся,

Око не відводжу.

Я дивлюся їй услід,

Нічого у ній немає.

А я все дивлюся,

Око не відводжу.