Серёжка ольховая - Иосиф Кобзон

Уронит ли ветер в ладони серёжку ольховую,

Начнёт ли кукушка сквозь крик поездов куковать —

Задумаюсь стану как нанятый жизнь истолковывать

И вновь прихожу к невозможности истолковать.

Серёжка ольховая лёгкая будто пуховая —

Но сдунешь её всё окажется в мире не так.

И видимо жизнь не такая уж вещь пустяковая,

Когда в ней ни что не похоже на просто пустяк

Серёжка ольховая выше любого пророчества —

Тот станет другим — кто тихонько её разломил.

Пусть нам не дано изменить всё немедля как хочется —

Когда изменяемся мы — изменяется мир.

Серёжка ольховая лёгкая будто пуховая —

Но сдунешь её всё окажется в мире не так.

И видимо жизнь не такая уж вещь пустяковая,

Когда в ней ни что не похоже на просто пустяк

Яснеет душа переменами не озлобимая:

Друзей не понявших и просто предавших — прости.

Прости и пойми даже если разлюбит любимая,

Серёжкой ольховой с ладони её отпусти.

Серёжка ольховая лёгкая будто пуховая —

Но сдунешь её всё окажется в мире не так.

И видимо жизнь не такая уж вещь пустяковая,

Когда в ней ни что не похоже на просто пустяк

Впустить чи вітер у долоні сережку вільхову,

Почне чи зозуля крізь крик поїздів кукувати—

Задумаюся стану як найняте життя тлумачити

І знову приходжу до неможливості витлумачити.

Сережа вільхова легка ніби пухова —

Але здунеш її все опиниться в світі не так.

І мабуть життя не та вже дрібниця,

Коли в ній ніщо не схоже на просто дрібниця

Сережка вільхова вище будь-якого пророцтва —

Той стане іншим — хто тихенько її розламав.

Нехай нам не дано змінити все негайно як хочеться —

Коли змінюємося ми — змінюється світ.

Сережа вільхова легка ніби пухова —

Але здунеш її все опиниться в світі не так.

І мабуть життя не та вже дрібниця,

Коли в ній ніщо не схоже на просто дрібниця

Ясніє душа змінами незлобива:

Друзів не зрозумілих і просто зраджених — пробач.

Пробач і зрозумій навіть якщо розлюбить кохана,

Сережкою вільхової з долоні її відпусти.

Сережа вільхова легка ніби пухова —

Але здунеш її все опиниться в світі не так.

І мабуть життя не та вже дрібниця,

Коли в ній ніщо не схоже на просто дрібниця