Русское поле - Иосиф Кобзон, Эстрадно-симфонический оркестр Всесоюзного радио и Центрального телевидения

Поле, русское поле…

Светит луна или падает снег -

Счастьем и болью вместе с тобою,

Нет, не забыть тебя сердцу вовек.

Русское поле, русское поле…

Сколько дорог прошагать мне пришлось!

Ты - моя юность, ты - моя воля.

То, что сбылось, то, что в жизни сбылось!

Не сравнятся с тобой ни леса, ни моря.

Ты со мной, моё поле, студит ветер висок.

Здесь Отчизна моя, и скажу не тая:

"Здравствуй, русское поле,

Я твой тонкий колосок!"

Поле, русское поле…

Пусть я давно человек городской -

Запах полыни, вешние ливни

Вдруг обожгут моё сердце тоской.

Русское поле, русское поле…

Я, как и ты, ожиданьем живу -

Верю молчанью, как обещанью,

Пасмурным днём вижу я синеву!

Не сравнятся с тобой ни леса, ни моря.

Ты со мной, моё поле, студит ветер висок.

Здесь Отчизна моя, и скажу не тая:

"Здравствуй, русское поле,

Я твой тонкий колосок!"

Поле, русское поле…

Поле, російське поле.

Світить місяць або падає сніг

Щастям і болем разом із тобою,

Ні, не забути тебе серцю навіки.

Російське поле, російське поле.

Скільки доріг пройти мені довелося!

Ти моя юність, ти моя воля.

Те, що справдилося, те, що в житті справдилося!

Не зрівняються з тобою ні ліси, ні моря.

Ти зі мною, моє поле, студить вітер скроню.

Тут Вітчизна моя, і скажу не тая:

"Привіт, російське поле,

Я твій тонкий колосок!

Поле, російське поле.

Нехай я давно людина міська -

Запах полину, весняні зливи

Раптом обпалять моє серце тугою.

Російське поле, російське поле.

Я, як і ти, чеканням живу

Вірю мовчанкою, як обіцянкою,

Похмурим днем ​​я бачу синьову!

Не зрівняються з тобою ні ліси, ні моря.

Ти зі мною, моє поле, студить вітер скроню.

Тут Вітчизна моя, і скажу не тая:

"Привіт, російське поле,

Я твій тонкий колосок!

Поле, російське поле.