И опять во дворе - Иосиф Кобзон

Ты не грусти, может быть ещё встретимся,

Я от тебя не сбегу никуда.

Сколько в пути не пробуду я месяцев,

А возвращусь хоть на вечер сюда.

Припев:

И опять во дворе нам пластинка поёт

И проститься с тобой всё никак не даёт.

И опять во дворе нам пластинка поёт

И проститься с тобой всё никак не даёт.

Не отнимай свою руку пожалуйста,

Как бы судьба не сложилась для нас.

Завтра забудь меня, маме пожалуйся,

Но поцелуй на прощанье хоть раз.

Припев:

И опять во дворе нам пластинка поёт

И проститься с тобой всё никак не даёт.

В туфлях на гвоздиках, в тоненьком свитере,

Глупая, всё тебя мучит одно:

Как бы подружки тебя не увидели

Да старики, что стучат в домино.

Припев:

И опять во дворе нам пластинка поёт

И проститься с тобой всё никак не даёт.

И опять во дворе нам пластинка поёт

И проститься с тобой всё никак не даёт.

Губы не прячь и вокруг не поглядывай,

Ты уж как хочешь, а мне по душе

Помнить квартиру сто двадцать девятую,

Твой огонёк на шестом этаже.

Припев:

И опять во дворе нам пластинка поёт

И проститься с тобой всё никак не даёт.

И опять во дворе нам пластинка поёт

И проститься с тобой всё никак не даёт.

Ты не грусти, может быть ещё встретимся,

Я от тебя не сбегу никуда.

Сколько в пути не пробуду я месяцев,

А возвращусь хоть на вечер сюда.

Припев:

И опять, и опять, и опять, и опять,

И опять во дворе нам пластинка поёт

И проститься с тобой всё никак не даёт.

И опять во дворе нам пластинка поёт

И проститься с тобой всё никак не даёт.

Ти не журись, може бути ще зустрінемося,

Я від тебе не збігу нікуди.

Скільки в шляху не пробуду я місяців,

А повернусь хоч на вечір сюди.

Приспів:

І знову у дворі нам платівка співає

І прощатися з тобою все ніяк не дає.

І знову у дворі нам платівка співає

І прощатися з тобою все ніяк не дає.

Не забирай свою руку будь ласка,

Як би доля не склалася для нас.

Завтра забудь мене, мамі пожалуйся,

Але поцілунок на прощання хоч раз.

Приспів:

І знову у дворі нам платівка співає

І прощатися з тобою все ніяк не дає.

В туфельках на гвоздиках, тоненькому светрі,

Дурна, все тебе мучить одне:

Як би подружки тебе не побачили

Так, старі, що стукають у доміно.

Приспів:

І знову у дворі нам платівка співає

І прощатися з тобою все ніяк не дає.

І знову у дворі нам платівка співає

І прощатися з тобою все ніяк не дає.

Губи не прягти і навколо не поглядай,

Ти вже як хочеш, а мені по душі

Пам'ятати квартиру сто двадцять дев'яту,

Твій вогник на шостому поверсі.

Приспів:

І знову у дворі нам платівка співає

І прощатися з тобою все ніяк не дає.

І знову у дворі нам платівка співає

І прощатися з тобою все ніяк не дає.

Ти не журись, може бути ще зустрінемося,

Я від тебе не збігу нікуди.

Скільки в шляху не пробуду я місяців,

А повернусь хоч на вечір сюди.

Приспів:

І знову, і знову, і знову, і знову,

І знову у дворі нам платівка співає

І прощатися з тобою все ніяк не дає.

І знову у дворі нам платівка співає

І прощатися з тобою все ніяк не дає.