Бабий Яр - Александр Розенбаум

Слился с небом косогор,

И задумчивы каштаны.

Изумрудная растёт трава.

Да зелёный тот ковёр нынче кажется багряным,

И к нему клонится голова.

Припев:

Молча здесь стоят люди,

Слышно, как шуршат платья.

Это Бабий Яр судеб, это кровь моих братьев.

Это Бабий Яр судеб, это кровь моих братьев.

До земли недалеко и рукой подать до неба.

В небо взмыл я и на землю сполз.

Вы простите, сёстры, то, что я с вами рядом не был,

Что в рыдания свой крик не вплёл.

Припев:

Воздух напоён болью,

Солнце шириной в месяц.

Это Бабий Яр доли, это стон моих песен.

Это Бабий Яр доли, это стон моих песен.

Ветры свежие летят с запоздалым покаянием,

Не услышать мёртвым истины.

И поэтому стоят люди в скорби и молчанье

Под каштановыми листьями.

Припев:

Боже, ну, куда деться!

Суд мой самому страшен.

Это Бабий Яр детства, это плач сердец наших.

Это Бабий Яр детства, это плач сердец наших.

Злився з небом косогор,

І задумливі каштани.

Смарагдова росте трава.

Так зелений той килим нині здається багряним,

І до нього хилиться голова.

Приспів:

Мовчки тут стоять люди,

Чути, як шарудять сукні.

Це Бабин Яр, це кров моїх братів.

Це Бабин Яр, це кров моїх братів.

До землі недалеко і рукою подати до неба.

У небо злетів я і на землю сповз.

Ви пробачте, сестри, те, що я з вами поруч не був,

Що в ридання свій крик не вплів.

Приспів:

Повітря напоєне болем,

Сонце шириною в місяць.

Це Бабин Яр долі, це стогін моїх пісень.

Це Бабин Яр долі, це стогін моїх пісень.

Вітри свіжі летять із запізнілим покаянням,

Не почути мертвим істини.

І тому стоять люди в скорботи і мовчання

Під каштановим листям.

Приспів:

Боже, ну, куди подітися!

Суд мій найстрашніший.

Це Бабин Яр дитинства, це плач сердець наших.

Це Бабин Яр дитинства, це плач сердець наших.