Quarante ans - Yves Duteil

Pour le bonheur de ceux que j’aime et qui sont là dans la maison

J’ai trouvé les mots d’un poème et composé cette chanson

Puisque ce soir ils sont ensemble pour me fêter à leur façon

C’est que l’amour qui nous rassemble est bien plus fort que la raison

Merci d'être resté fidèles à cette image d’autrefois

Qui m’a fait déployer mes ailes, ce soir pour la seconde fois

Merci d’exister sur la Terre, sans vous, que serait ce caillou

Lancé pour des années-lumière sans âme et sans personne au bout?

Ce soir, le soleil est en cage, ici, le bonheur est partout

C’est vous qui rendez le voyage plus beau, plus tranquille et plus fou

Je peux vous offrir en échange le sourire que je vous dois

Quelques vers aux musiques étranges où chacun se reconnaîtra

Et le souffle de la tendresse qui me fait frémir un instant

À l’idée de ce jour de liesse où l’on fête mes quarante ans

J’ai beau partager cette ivresse avec des milliers d’inconnus

Pourquoi vous cacher ma faiblesse, sans vous, mon cœur ne battrait plus

Je voudrais vieillir de la sorte en amour et en amitié

Sans jamais refermer la porte de mon cœur où vous êtes entrés

En ouvrant tout grand les fenêtres et mon âme à la volupté

De sentir chaque jour renaître en sachant que vous existez

En ouvrant tout grand les fenêtres et mon âme à la volupté

De sentir chaque jour renaître en sachant que vous existez.

Для щастя тих, кого я люблю, хто є в домі

Я знайшов слова вірша і склав цю пісню

Тому що сьогодні ввечері вони разом, щоб відсвяткувати мене по-своєму

Справа в тому, що любов, яка зближує нас, набагато сильніша за розум

Дякую, що залишилися вірними цьому образу минулого

Хто змусив мене розправити крила, сьогодні ввечері вдруге

Спасибі тобі за те, що ти існуєш на Землі, без тебе який би був цей камінчик?

Запущений на світлові роки без душі й нікого в кінці?

Сьогодні ввечері сонце в клітці, тут щастя всюди

Ви той, хто робить подорож красивішою, спокійнішою та божевільнішою

Я можу повернути тобі усмішку, яку я тобі зобов'язана

Кілька куплетів із дивною музикою, де кожен впізнає себе

І подих ніжності, що змушує мене на мить здригатися

При думці про цей день святкування, коли ми святкуємо мої сорок років

Я можу розділити це сп’яніння з тисячами незнайомих людей

Навіщо приховувати від тебе свою слабкість, без тебе моє серце не билося б

Я хотів би так постаріти в любові і дружбі

Ніколи не зачиняй двері мого серця, куди ти увійшов

Відчиняючи навстіж вікна і мою душу до сластолюбства

Кожен день відчувати себе заново народженим, знаючи, що ти існуєш

Відчиняючи навстіж вікна і мою душу до сластолюбства

Кожен день відчувати себе заново народженим, знаючи, що ти існуєш.