J'attends - Yves Duteil

J’attends les grands sommets de la plus haute étoile

Où déposer ton cœur pour le garder vivant

J’attends de traverser la vie de salle en salle

De couloirs en entrées, de fauteuils en divans

J’attends de reposer sans peine et angoisse

Auprès de ton amour qui traverse les ans

J’attends de rassembler les morceaux de l’espace

Où nous vivrons tous deux jusqu'à la fin des temps

J’attends que l’univers se réduise à nos cœurs

Afin d'être à l’abri des méchants et des fous

J’attends que nos instants s'éternisent en des heures

Et que le fil du temps s’enroule autour de nous

J’attends que le printemps fleurisse la chaumière

Où je t’emmènerai passer l'éternité

J’attends que le soleil soit fait de la lumière

Et qu’une nuit l’hiver se transforme en été

J’attends que tous les bruits ne soient plus que musique

Et le fond de la Terre une source de miel

Et j’attends que jaillisse un geyser fantastique

Entraînant nos élans jusqu’au plus haut du ciel

C’est à toi que le Monde alors ressemblera

Et je t'épouserai pour la seconde fois

Чекаю великої висоти найвищої зірки

Де покласти своє серце, щоб зберегти його живим

Чекаю, щоб пройти по життю від залу до залу

Від коридорів до під’їздів, від крісел до диванів

Чекаю відпочити без болю і мук

З твоєю любов’ю, яка перетинає роки

Я чекаю, щоб зібрати шматочки простору разом

Де ми обидва будемо жити до кінця часів

Я чекаю, поки всесвіт стиснеться до наших сердець

Щоб бути в безпеці від злих і нерозумних

Я чекаю, поки наші моменти розтягнуться на години

І нитка часу обвиває нас

Чекаю весни, щоб зацвіла дача

Куди я відведу тебе, щоб провести вічність

Я чекаю, поки сонце стане світлом

І однієї ночі зима перетворюється на літо

Я чекаю, щоб усі шуми були просто музикою

А дно Землі джерело меду

І я чекаю, коли виникне фантастичний гейзер

Несучи наші імпульси до найвищого неба

Тоді світ буде таким, як ти

І я вдруге одружуся з тобою