Où vis-tu Pauline ? - Yves Duteil

Où vis-tu, Pauline, à présent?

Est-ce que tu t’appelles autrement?

Quatre fois les roses ont fleuri, depuis que tu n’as plus écrit

Ta maison reste inoccupée comme ta place à nos côtés

Bien souvent, tu nous as manqué, ton silence a laissé les clefs

Au village ici, tout va bien, Hélène y croit de moins en moins

Mais elle prépare encore pourtant l’anniversaire pour les enfants

Comment fait-on pour retrouver quelqu’un qui veut vivre caché

Pour échapper à son passé quand nul n’a pu la protéger?

Les femmes ont-elles une autre issue

Quand elles sont menacées, battues

Que de se fondre dans la nuit pour espérer rester en vie?

Mais peut-être aurait-il suffi qu’on regarde d’un peu plus près ta vie

Tu as résisté, combattu, assumé, fait face et tenu

Devant la honte et la souffrance jusque dans l’indicible outrance

Tu t'étais presque résignée lorsque la mort s’est approchée

Il s’en est fallu d’un instant mais pour l’amour de tes enfants

Tu as appelé au secours en supposant, dans ce recours

Que ton calvaire allait finir mais le pire était à venir

Et c’est toi qui as dû t’enfuir en laissant là tes souvenirs

Couper les ponts vers le présent, t’arracher à ta vie d’avant

Abandonner tous tes amis, les protéger peut-être aussi

Contre la violence ordinaire sans que quiconque ait rien pu faire

Pour toi-même et pour les petits, exposés à la peur ici

Disparaître était ta seule chance pour continuer votre existence

Où vis-tu, Pauline, à présent?

Fais-nous signe si tu m’entends

Quatre fois les roses ont fané depuis que tu nous as quittés

Ta maison reste inoccupée comme ta place à nos côtés

Bien souvent tu nous as manqué, la violence a laissé les clefs

Mais sans doute aurait-il suffi qu’on regarde d’un peu plus près ta vie.

Де ти зараз живеш, Поліно?

Ваше ім'я інше?

Чотири рази троянди цвіли з тих пір, як ви востаннє писали

Ваш будинок залишається незайнятим, як і ваше місце біля нас

Багато разів ми сумували за тобою, твоє мовчання залишало ключі

У селі тут все добре, Елен вірить у це все менше

Але вона все одно готує день народження для дітей

Як знайти людину, яка хоче жити в криївці

Щоб уникнути її минулого, коли ніхто не міг її захистити?

Чи є у жінок інший вихід

Коли їм погрожують, б'ють

Чим зникати в ніч в надії залишитися в живих?

Але, можливо, цього було б достатньо, щоб уважніше поглянути на своє життя

Ви чинили опір, боролися, припускали, стикалися і трималися

Перед обличчям сорому і страждання навіть у невимовному надлишку

Ви майже змирилися, коли наблизилася смерть

Це зайняло лише мить, але з любові до ваших дітей

Ви закликали на допомогу, припускаючи, у цьому зверненні

Що ваше випробування закінчилося, але найгірше ще попереду

І саме тобі довелося тікати, залишивши там свої спогади

Відірвіться від сьогодення, відірвіться від свого життя раніше

Покиньте всіх своїх друзів, можливо, захистіть і їх

Проти звичайного насильства, але ніхто нічого не може зробити

Для себе та для малечі, які тут бояться

Зникнення було вашим єдиним шансом продовжити своє існування

Де ти зараз живеш, Поліно?

Дайте нам знак, якщо ви мене чуєте

Чотири рази троянди зів’яли відтоді, як ти покинув нас

Ваш будинок залишається незайнятим, як і ваше місце біля нас

Багато разів ми сумували за тобою, насильство залишало ключі

Але, мабуть, цього було б достатньо, щоб уважніше придивитися до свого життя.