Les gestes délicats - Yves Duteil

Les petits gestes attendrissants qui vous ouvrent le coeur en grand

Et vous sortent du dsespoir les jours o le ciel est trop noir

Les petits gestes drisoires, un sourire, un simple regard

Mais qui repeignent la journe aux couleurs de votre amiti

Je les ai reus en plein cњur, vos petits mots sems de fleurs

Que je gardais comme un trsor, aujourd’hui je les gote encore

Vos petits gestes dlicats qui caressaient du bout des doigts

Sur les plaies qui faisaient si mal, c’tait du miel et du santal

Ces petits riens n’ont pas de prix, ils se posent comme un rpit

Un petit air de dlivrance, la musique au bout du silence

Et si toujours je m’en souviens, c’est qu’au plus lourd de mon chemin

Ils taient l comme un repre, une toile sur le dsert

Tous ces regards si mouvants, ces gestes tendres et apaisants

Me retournaient l’me l’envers et quand le ciel s’est fait plus clair

Ces petits instants drisoires toujours gravs dans ma mmoire

Avaient la couleur de l’oubli, de l’arc-en-ciel aprs la pluie

Et dans ces gestes sans histoire que rien n’avait laiss prvoir

J’ai puis la force d’ouvrir ma fentre vers l’avenir

Маленькі зворушливі жести, які широко відкривають ваше серце

І вивести тебе з відчаю в дні, коли небо надто темне

Дурні маленькі жести, посмішка, простий погляд

Але хто розфарбує день у кольори твоєї дружби

Я прийняв їх з повним серцем, твої маленькі слова сіючи квіти

Що я зберіг, як скарб, сьогодні ще куштую їх

Ваші делікатні маленькі жести, які пестили кінчиками пальців

На ранах, які так боліли, це був мед і сандалове дерево

Ці дрібниці безцінні, вони виникають як перепочинок

Трохи повітря визволення, музика наприкінці тиші

І якщо я завжди це пам’ятаю, то тільки на висоті мого шляху

Вони були там, як орієнтир, зірка в пустелі

Усі ці зворушливі погляди, ці ніжні та заспокійливі жести

Перевернув мою душу догори дном і коли небо прояснилося

Ці смішні маленькі моменти назавжди врізалися в моїй пам’яті

Мав колір забуття, веселка після дощу

І в тих невимушених жестах, яких ніщо не передбачало

Тоді я маю сили відкрити своє вікно в майбутнє