Les Corses - Yves Duteil

Ils ont toujours un village

Une histoire ou un surnom

Par les traits de leur visage

On sait presque d’où ils sont

La famille est de Favone

De Sartène ou de Porra

Et Dieu sait si l’eau est bonne

Dans les sources par là-bas

Si la porte est entr’ouverte

On peut apporter son cœur

L’amitié vous est offerte

Sans manières, avec bonheur

Dans le tonneau que l’on perce

Et l’agneau qui cuit déjà

Dans la myrte que l’on verse

Et les mots qu’on ne dit pas

C’est ici dans leur silence

Que je viens chercher la paix

La sagesse et l’insouciance

Pour y garder mes secrets

Je m’y sens comme en famille

Dans la chaleur d’autrefois

Quand les odeurs de revia

Se réveillent au feu de bois…

Quand l’histoire y prend les armes

Le bonheur s’y gagne aussi

La colère à fleur de larmes

Le cœur au bout du fusil

Le feu coulant dans leurs veines

Brûle aussi dans leurs mémoires

Pour fêter ceux qui reviennent

Au soleil de leur regard

Que les hommes y chantent ensemble

D’un seul cœur, et par magie

C’est l’amour qui les rassemble

Et l’espoir qui les unit

Et des siècles de révolte

De ferveur et d’harmonie

Donnent au miel qu’on y récolte

L’avant-goût du paradis

Ils sont porteur de légendes

Mais leur vie n’y suffit pas

Car leur mémoire est si grande

Qu’on y perd à chaque pas

Comme au cœur de la montagne

Lorsqu’au détour de la nuit

Leurs chansons vous accompagnent

Ils ressemblent à leur pays

Ils ont toujours un village

Un histoire ou un surnom

Par les traits de leur visage

On sait presque d’où ils sont

Et si l’argent, les misères

L’espérance ou bien l’amour

Leur font passer des frontières

Pour s’en aller sans retour

Ils sont Corses et ils le restent pour toujours

Ils sont Corses et ils le restent pour toujours

У них ще є село

Історія чи псевдонім

За своїми рисами обличчя

Ми майже знаємо, звідки вони

Сім'я з Фавона

З Сартена або Порра

І Бог знає, чи добра вода

Там у джерелах

Якщо двері прочинені

Ми можемо принести наше серце

Вам пропонується дружба

Без манер, із щастям

У бочку, яку проколюємо

І баранина, що вже вариться

В мирт, що наливається

І слова, які ми не вимовляємо

Це тут, в їхній тиші

Що я прийшов шукати миру

Мудрість і нерозсудливість

Щоб зберегти там мої секрети

Я почуваюся тут рідною

У розпал старості

Коли пахне ревія

Прокинувшись під дровами...

Коли історія береться за зброю

Щастя теж набувається

Слізний гнів

Серце на кінці пістолета

По їхніх жилах тече вогонь

Також горить у їхніх спогадах

Щоб святкувати тих, хто повертається

На сонці їхніх поглядів

Хай там чоловіки співають разом

Єдиним серцем і магією

Це любов зближує їх

І надія, яка їх об’єднує

І століття повстання

Завзяття і гармонії

Дайте зібраному там меду

Смак раю

Вони несуть легенди

Але їхнього життя замало

Бо їхня пам’ять така чудова

Що ми втрачаємо з кожним кроком

Як у серці гори

Коли на порозі ночі

Їх пісні супроводжують вас

Вони схожі на свою країну

У них ще є село

Історія чи псевдонім

За своїми рисами обличчя

Ми майже знаємо, звідки вони

А якщо гроші, то нещастя

Надія чи любов

Перевезіть їх через кордони

Залишити без повернення

Вони корсиканці і залишаються такими назавжди

Вони корсиканці і залишаються такими назавжди