Le Mur De Lierre - Yves Duteil

Il s’est couvert de lierre, le mur de la maison.

Il s’est couvert de lierre et dans mon coeur, au plus profond.

Plus jamais ne repoussent l’ortie ni le chardon.

La vie devient plus douce et de l’hiver jusqu’aux moissons.

Plus jamais ne repoussent ni ne repousseront

Les ronces ni la mousse, ni le liseron.

Mon rêve et mes chimères, c’est faire des chansons

Mais mon bonheur sur Terre, il est au coeur de ma maison.

Plus tendre est la bergère, plus belle est la chanson

Plus claire est ma rivière et plus sereine est ma maison.

Le bonheur et le lierre s’accrochent à la maison.

Ni philtres ni sorcières ne nous sépareront.

Si l’on bâtit la terre sans coeur et sans passion

Il n’en restera guère au fil des jours et des saisons.

Il reste de naguère les pierres et les chansons.

Je n’ai que ma clairière et ton regard pour horizon.

Je veux t’aimer, bergère, à perdre la raison

Et faire un mur de lierre au mur de pierres de la maison.

Покрився плющем, стіна хати.

Воно вкрилося плющем і глибоко в моєму серці.

Ніколи більше не відрощуйте кропиву або будячок.

Життя стає солодшим і від зими до врожаю.

Ніколи більше не відштовхуйся і не відштовхнеться

Ожевина, ні мох, ні в'юнок.

Моя мрія і мрії - створювати пісні

Але моє щастя на Землі в серці мого дому.

Чим ніжніша вівчарка, тим гарніша пісня

Чим чистіша моя річка, тим спокійніше мій дім.

Щастя і плющ чіпляються до хати.

Ні зілля, ні відьми нас не розлучать.

Якщо ми будуємо землю без серця і без пристрасті

Мало що залишиться, коли пройдуть дні та пори року.

Залишилися від старих камені й пісні.

У мене тільки моя галявина і твій погляд на горизонт.

Я хочу любити тебе, пастушка, втратити розум

І до кам’яної стіни будинку зробити плющ.