Le fataliste - Yves Duteil

Je suis devenu fataliste le jour o je l’ai rencontre

Elle avait le regard bien triste et plus rien ne l’intressait

Qui des deux a consol l’autre, et lequel tait le plus fou?

Qui des deux tait bon aptre?

Il s’en fallait pas de beaucoup

J’ai chant quelques chansons tendres composes au temps du bonheur

Et ses larmes m’ont fait comprendre que j’touchais le fond de son cњur

J’aurais pu ne plaire personne ou ne rien lui chanter du tout

Aujourd’hui serait monotone, il s’en fallait pas de beaucoup

Je suis devenu fataliste le jour o je l’ai rencontre

Elle avait le regard bien triste et plus rien ne m’intressait

Qui des deux a consol l’autre?

Moi, j’avoue que je n’en sais rien

Quelquefois le malheur des autres fait aussi le bonheur des uns

Et pardon si rien ne m’tonne: chaque jour me rend amoureux

Les chagrins que la vie nous donne, le bonheur les divise en deux

Quelquefois la vie n’est pas belle, l’avenir a l’air incertain

Le bonheur est une tincelle qui n’est belle que quand elle s’teint

Je suis devenu fataliste le jour oh je l’ai rencontre

Elle avait le regard si triste, et jamais je n’aurais pens…

J’aurais pu prendre une autre route, tre ailleurs, passer mon chemin

Le bonheur s’en irait sans doute attir vers d’autres destins

J’aurais pu prendre une autre route, tre ailleurs, passer mon chemin

Le plus drle, c’est sans aucun doute qu’aujourd’hui je n’en saurais rien

Я став фаталістом у день, коли зустрів її

Вона виглядала дуже сумно, і її більше ніщо не цікавило

Хто з двох потішив іншого, і хто був божевільніший?

Хто з двох був добрим апостолом?

Це не зайняло багато

Я співав кілька милих пісень, складених у щасливі часи

І її сльози дали мені зрозуміти, що я торкнувся її серця

Я міг би нікому не подобатися або взагалі нічого йому не співати

Сьогодні було б одноманітно, це не зайняло багато

Я став фаталістом у день, коли зустрів її

Вона виглядала дуже сумно, і мене більше нічого не цікавило

Хто з двох потішив іншого?

Я визнаю, що нічого про це не знаю

Іноді нещастя інших також робить одних щастя

І вибачте, якщо мене нічого не здивує: кожен день змушує мене закохуватися

Печаль, який дарує нам життя, щастя розділяє їх надвоє

Іноді життя некрасиве, майбутнє виглядає невизначеним

Щастя - це іскра, яка прекрасна лише тоді, коли вона згасає

Я став фаталістом того дня, коли зустрів її

Вона виглядала так сумно, і я ніколи не думав...

Я міг би піти іншою дорогою, бути в іншому місці, піти своїм шляхом

Щастя, безсумнівно, притягнули б інші долі

Я міг би піти іншою дорогою, бути в іншому місці, піти своїм шляхом

Найсмішніше те, що сьогодні я б нічого про це не знав