Le coeur gris, le coeur gros - Yves Duteil

Je rendais visite à des amis cousins qui venaient de perdre leur mère

Que j’avais aimée, mais d’un amour lointain

Comme on fait souvent sur la terre.

Je rendais visite à ces amis cousins qui venaient de perdre leur mère

Et, pour oublier que j’avais du chagrin

Je chantais le long de mon chemin.

Le cœur gris, le cœur gros, comme la musique était légère!

Le cœur gris, le cœur gros, j’oubliais ma peine et ma misère

Le cœur gris, le cœur gros, comme la musique était légère!

Le cœur gris, le cœur gros, j’oubliais ma peine et mes sanglots.

Si ma pauvre mère m'écoutait là-haut

Je suis sûr qu’elle chantait en écho, le cœur gris, le cœur gros.

Depuis, quand je pense à mes amis là-haut

Et que je retourne en arrière

Je revois le jour où sont venus ces mots sur le chemin du cimetière.

Je me dis surtout qu’il faut s’aimer avant

Quand on est vivant sur la terre

Et trouver les mots qu’on voudrait dire souvent

À ceux qu’on aimait quand il est temps

Le cœur gris, le cœur gros, comme la musique était légère!

Le cœur gris, le cœur gros, j’oubliais ma peine et ma misère

Le cœur gris, le cœur gros, comme la musique était légère!

Le cœur gris, le cœur gros, j’oubliais ma peine et mes sanglots.

Et si tous ceux-là m’entendaient là-haut

Je suis sûr qu’ils auraient en écho, le cœur gris, le cœur gros.

Я був у гостях у двоюрідних друзів, які щойно втратили матір

Те, що я любив, але віддаленим коханням

Як ми часто робимо на землі.

Я був у гостях у цих двоюрідних друзів, які щойно втратили матір

І забути, що мені було боляче

Я співав по дорозі.

Серце сіре, серце тяжке, яка легка була музика!

Серце сіре, серце тяжке, я забув свій біль і своє горе

Серце сіре, серце тяжке, яка легка була музика!

Серцем сірим, серцем тяжким я забув свій біль і свої ридання.

Якби моя бідна мати слухала мене там, нагорі

Я впевнений, що вона підспівувала, її серце сіре, її серце тяжке.

З тих пір, коли я думаю про своїх друзів там, нагорі

І я повертаюся

Пам’ятаю той день, коли ці слова прозвучали дорогою на цвинтар.

Я передусім кажу собі, що ми повинні любити один одного раніше

Коли ми живі на землі

І знаходьте слова, які ми хотіли б говорити часто

Тим, кого ми любимо, коли прийде час

Серце сіре, серце тяжке, яка легка була музика!

Серце сіре, серце тяжке, я забув свій біль і своє горе

Серце сіре, серце тяжке, яка легка була музика!

Серцем сірим, серцем тяжким я забув свій біль і свої ридання.

Що якби всі ті почули мене там, нагорі

Я впевнений, що вони відлуніли б, сірі, тяжкі.