La musique et ma vie - Yves Duteil

J’ai toujours aim l’harmonie, j’ai toujours ml la musique ma vie

J’ai toujours aim l’harmonie, pourtant, quelquefois je m’interroge aussi

Depuis que j’apprends la guitare, j’ai des amours un peu bizarres

Et tout se mlange en un seul univers, j’avoue que parfois je m’y perds.

En faisant la cour Nicole, j’ai redcouvert la guitare espagnole

J’apprenais les jeux interdits, le dos sur le sol, elle en savait aussi

Mais loin d’un accord de mariage, ce fut un accord de passage

Avec des soupirs et quand mme un bmol, on tait encore l’cole.

Grce la musique, je suis rebelle au cafard, la mlancolie

Ma vie se droule en majeur

Au rythme des jours au tempo de mon coeur.

Depuis que je joue les cigales, j’ai l’amour un peu musical

Et j’aurai peut-tre pour progniture une porte de douze mesures.

Moi, tous mes enfants sont partis, ils s’appellent Octave, Anatole ou Rmi

Ils s’en vont chanter la nature

Dans les vieux thatres et les salons obscurs

Mais tous ces enfants voyageurs, ils sont toujours l dans mon cњur

Il me reste assez de bonheur et d’espoir

Pour en faire encore des milliards.

Et si j’ai parfois des chagrins

Si, dans mes chansons, j’ai de tristes refrains

La musique adoucit mon cњur

Elle gurit mes peines et fait scher mes pleurs

Depuis que j’apprends la guitare, j’en ai rempli tous mes tiroirs

Pour vivre avec toi jusqu' la fin des jours

D’autant de musique et d’amour.

Pour vivre avec toi jusqu' la fin des jours

Я завжди любив гармонію, я завжди робив музику своїм життям

Я завжди любив гармонію, але іноді я також дивуюся

З тих пір, як я навчився грати на гітарі, у мене були дивні кохання

І все зливається в один всесвіт, зізнаюся, іноді в ньому гублюся.

Залицяючись до Ніколь, я заново відкрив іспанську гітару

Я вивчив заборонені ігри, ще на землі, вона теж знала деякі

Але далеко не шлюбна угода, це була перехідна угода

Із зітханнями і все ще квартирою ми були ще в школі.

Через музику я бунтую проти блюзу, меланхолії

Моє життя розгортається в основному

У ритмі днів у темпі мого серця.

Оскільки я граю на цикадах, у мене є невелика музична любов

І я можу мати для потомства ворота з дванадцяти мір.

Я, усі мої діти пішли, їх звуть Октав, Анатоль чи Рмі

Вони збираються співати природу

У старій тарі й темних салонах

Але всі ці діти-мандрівники, вони все ще в моєму серці

Щастя і надії у мене залишилося достатньо

Щоб заробити більше мільярдів.

І якщо в мене іноді буває сум

Якщо в моїх піснях є сумні приспи

Музика милує моє серце

Вона зцілює мої печалі і висушує мої сльози

З тих пір, як я навчився грати на гітарі, я наповнив нею всі свої ящики

З тобою жити до кінця днів

Так багато музики і любові.

З тобою жити до кінця днів