La grande maison des vacances - Yves Duteil

On a volé à septembre

Quelques jours avant de prendre

Le chemin vers notre vie d’errance

Une dernière tasse de thé

Avant de ranger l'été

Dans la grande maison des vacances

Les photos dans l’appareil

Ça n’est pas vraiment pareil

Pour meubler ces trop longs mois d’absence

Des neveux et des filleuls

Les «Regarde, je nage toute seule»

Les éclaboussures des rires d’enfance

Les visages ébouriffés

De ces petits déjeuners

Café noir et thé nature

Les moments calmes et précieux

Où chacun se livre un peu

Entre miel et confitures

Souvenirs des nuits d’orage

Confidences et bavardages

Il arrive que le bonheur ressemble

Aux visages enluminés

Autour de la cheminée

Aux chansons qu’on a chantées ensemble

Loin des sentiers reconnus

Il existe un coin perdu

Et c’est l’un des plus beaux lieux du monde

Où chemins de randonnée

De musique et d’amitié

Peuvent aussi parfois se confondre

Sous un ciel de cathédrale

Où j’observe les étoiles

Où même le cours du temps s’arrête

Un point sur la Voie Lactée

Qu’il nous faut pourtant quitter

Déjà la voiture, en bas, est prête

La terrasse abandonnée

Aux perdreaux pour une année

S’est pavée de son plus beau silence

Pour nous dire à sa façon

«Moi, je garde la maison

Et je compte aussi les jours, patience…»

Mais voilà, c’est terminé

Au revoir, la liberté

On retarde le départ, on traîne

Je débranche le téléphone

On n’est plus là pour personne

C’est fini jusqu'à l’année prochaine

On a volé à septembre

Quelques jours avant de prendre

Le chemin vers notre vie d’errance

Le chemin vers notre vie d’errance

Une dernière tasse de thé

Et l’automne a commencé

Pour la grande maison des vacances

Летіли на вересень

За кілька днів до прийому

Шлях до нашого мандрівного життя

Остання чашка чаю

Перед тим, як привести в порядок літо

У великому будинку відпочинку

Фотографії в пристрої

Це зовсім не те саме

Щоб заповнити ці надто довгі місяці відсутності

Племінники та хрещеники

«Дивись, я плаваю сам»

Сплески дитячого сміху

Розпатлані обличчя

З цих сніданків

Чорна кава і звичайний чай

Тихі і дорогоцінні хвилини

Де кожен трішки балує

Між медом і вареннями

Спогади бурхливих ночей

Впевненість і плітки

Іноді щастя виглядає так

З освітленими обличчями

Навколо каміна

Під пісні, які ми співали разом

Далеко від визнаних шляхів

Є загублений куточок

І це одне з найкрасивіших місць у світі

Де пішохідні стежки

Про музику і дружбу

Також іноді можна плутати

Під соборним небом

Де я дивлюся на зірки

Де навіть хід часу зупиняється

Точка на Чумацького Шляху

Що ми все-таки повинні залишити

Машина внизу вже готова

Покинута тераса

Куріпки на рік

Вимощено найпрекраснішою тишею

Розповісти нам по-своєму

«Я тримаю будинок

А ще я рахую дні, терпіння...»

Але на цьому все, закінчилося

До побачення, свобода

Затягуємо старт, тягнемося

Я відключаю телефон

Ми тут більше ні для кого

Це закінчилося до наступного року

Летіли на вересень

За кілька днів до прийому

Шлях до нашого мандрівного життя

Шлях до нашого мандрівного життя

Остання чашка чаю

І осінь почалася

Для великого будинку відпочинку