L'autre côté - Yves Duteil

C’tait un peu aprs la guerre, un beau matin dans ce pays

Un mur de bton et de fer s’tait dress pendant la nuit

Sparant des familles entires, ds parents et des fiancs

C’est l que passait la frontire comme un grand trait sur le papier

Que pouvaient-ils pour se dfendre contre les armes et les blinds?

Il n’y avait plus rien comprendre, l’impossible tait arriv

Les grands hommes autour de la table, en discutant devant un verre

Se partageaient dans leurs cartables tout l’Univers…

C’est ainsi que s’crit l’histoire, dans les livres et dans les cahiers

Jusqu’au jour o beaucoup plus tard, la parenthse est referme

Cette nuit la mare humaine a franchi le Mur de Berlin

L’explosion de leur joie soudaine a rsonn jusqu’au matin

Et sous les bougies qui s’teignent, aux premires lueurs du jour

Ces gens qui pleurent et qui s’treignent la Porte de Brandebourg

C’est tout un peuple emprisonn qui recouvre la libert

Et qui dcouvre, merveill, l’Autre Ct…

J’imagine que les regardent ceux qui sont morts d’avoir os Braver les crocs des chiens de garde pour franchir les fils barbels

Il reste encore ailleurs au monde, bien d’autres murs faire tomber

On entend la rumeur qui gronde et plus rien ne peut l’arrter

Mais plus haut que les citadelles, plus solides et plus rsistants

Sous les murs qu’ont bti la haine et la peur dans le cњur des gens

Et ce qu’il faudra de tendresse pour abattre ces murs un jour

Ce qu’il faut de dlicatesse de patience et d’annes d’amour

a ressemble la belle image, du bonheur de la nuit passe

ces gens qui sur un nuage, ont dcouvert, merveills, l’Autre Ct.

Це був незабаром після війни, чудовий ранок у цій країні

Вночі піднялася бетонна та залізна стіна

Розлучення цілих сімей, батьків і наречених

Ось там кордон пролягав великою лінією на папері

Що вони могли зробити, щоб захиститися від зброї та броні?

Більше не було чого розуміти, сталося неможливе

Великі чоловіки за столом, балакаючи за напоєм

Розділили в своїх шкільних ранцях весь Всесвіт...

Так пишеться історія, в книжках і зошитах

До того дня, коли набагато пізніше, дужки закриваються

Сьогодні вночі людський ставок прорвав Берлінську стіну

Сплеск їх раптової радості пролунав до ранку

І під гасаючими свічками, при першому світлі дня

Ці люди плачуть і обіймають Бранденбурзькі ворота

Це цілий ув'язнений народ, який відновлює свободу

І хто відкриває, на диво, Інший бік...

Гадаю, ті, хто помер від кісток, дивляться на них Хоробрий ікла сторожових собак перетнути колючий дріт

В інших частинах світу ще є багато стін, які потрібно зруйнувати

Ми чуємо, як лунає чутка, і ніщо не може її зупинити

Але вищий за цитаделі, міцніший і міцніший

Під стінами, побудованими ненавистю і страхом у серцях людей

І яка доброта знадобиться, щоб колись зруйнувати ці стіни

Що потрібно для делікатності терпіння і років кохання

виглядає як красива картина, від щастя ніч минає

ті люди, які на хмарі, на диво, відкрили Інший бік.