Avoir et être - Yves Duteil

Loin des vieux livres de grammaire

Écoutez comment un beau soir

Ma mère m’enseigna les mystères

Du verbe être et du verbe avoir…

Parmi mes meilleurs auxiliaires

Il est deux verbes originaux

Avoir et Être étaient deux frères

Que j’ai connus dès le berceau

Bien qu’opposés de caractères

On pouvait les croire jumeaux

Tant leur histoire est singulière

Mais ces deux frères étaient rivaux

Ce qu’Avoir aurait voulu être

Être voulait toujours l’avoir

À ne vouloir ni dieu ni maître

Le verbe Être s’est fait avoir

Son frère Avoir était en banque

Et faisait un grand numéro

Alors qu'Être, toujours en manque

Souffrait beaucoup dans son ego

Alors qu'Être toujours en manque

Souffrait beaucoup dans son ego

Pendant qu'Être apprenait à lire

Et faisait ses humanités

De son côté sans rien lui dire

Avoir apprenait à compter

Et il amassait des fortunes

En avoirs, en liquidités

Pendant qu'Être, un peu dans la lune

S'était laissé déposséder

Avoir était ostentatoire

Dès qu’il se montrait généreux

Être en revanche, et c’est notoire

Est bien souvent présomptueux

Avoir voyage en classe Affaires

Il met tous ses titres à l’abri

Alors qu'Être est plus débonnaire

Il ne gardera rien pour lui

Alors qu'Être est plus débonnaire

Il ne gardera rien pour lui

Sa richesse est tout intérieure

Ce sont les choses de l’esprit

Le verbe Être est tout en pudeur

Et sa noblesse est à ce prix…

Un jour à force de chimères

Pour parvenir à un accord

Entre verbes ça peut se faire

Ils conjuguèrent leurs efforts

Et pour ne pas perdre la face

Au milieu des mots rassemblés

Ils se sont répartis les tâches

Pour enfin se réconcilier

Le verbe Avoir a besoin d'Être

Parce qu'être c’est exister

Le verbe Être a besoin d’avoirs

Pour enrichir ses bons côtés

Et de palabres interminables

En arguties alambiquées

Nos deux frères inséparables

Ont pu être et avoir été

Et de palabres interminables

En arguties alambiquées

Nos deux frères inséparables

Ont pu être et avoir été

Далеко від старих підручників граматики

Послухайте, як одного прекрасного вечора

Мама навчила мене загадкам

Від дієслова to be і від дієслова to have...

Серед моїх найкращих помічників

Є два оригінальних дієслова

Мати і Бути були двома братами

Що я знаю з ліжечка

Хоча і протилежності за характерами

Можна було подумати, що вони близнюки

Така унікальна їхня історія

Але ці два брати були суперниками

Яким хотів бути

Завжди хотів це мати

Не хотіти ні бога, ні пана

Дієслово to be has been had

Його брат Хаве був у банку

І зробив велику кількість

Поки є, завжди бракує

Багато страждає в своєму его

Поки завжди хочеться

Багато страждає в своєму его

Поки Буття вчилося читати

І займався гуманітарними науками

На його боці, нічого йому не кажучи

Навчився рахувати

І він накопичив статки

В активах, у готівці

Перебуваючи, трохи в місяці

дозволив себе позбутися

Мати було показним

Як тільки він був щедрим

Помститися, і це сумно

Часто є самовпевненим

Ваучер бізнес-класу

Він ставить під охорону всі свої титули

У той час як Буття більш доброзичливе

Він нічого не тримає в собі

У той час як Буття більш доброзичливе

Він нічого не тримає в собі

Його багатство все всередині

Це речі духу

Дієслово to be – це скромність

І його благородство цією ціною...

Одного разу під шум химер

Щоб домовитися

Між дієсловами це можна зробити

Вони об’єднали свої зусилля

І щоб не втратити обличчя

Серед зібраних слів

Вони поділилися завданнями

Щоб нарешті помиритися

Дієслово To Have потребує бути

Бо бути – значить існувати

Дієслово to be потребує мати

Щоб збагатити його добрі сторони

І нескінченний папір

У заплутаних придирках

Два наші нерозлучні брати

Могло бути і було

І нескінченний папір

У заплутаних придирках

Два наші нерозлучні брати

Могло бути і було