Wotan sang - Waldgeflüster

Am Anfang der Zeit

als ich Burs Sohn Midgard schuf

Als ich Ymirs Leib zerteilt

und die Erde formt in gähnender Kluft

Als ich am Strand das Holz auflas

und Hauch gab dem Ask

waren stolze Krieger mein Maß

für den Manne aus dem Ast

Von Hlidskialf Yggdrasil überblickt

Hugin und Munin um Kunde ausgesandt

berichten mir vom Weltgeschick

noch während Morgengrauen bricht übers Land

Gab ein Aug' um Runenkund zu erlangen

dem weisen Mimir beherzt zum Pfand

Und stahl Odroerir, den schon viele besangen

dem Riesen Suttung, zu seiner Schand

Einherjar zum letzten Mal hebt eure Hörner

Lasst uns besingen, was lang verging

Erschallen soll Walhalla

Auf dass es trägt unsere Worte in die Wälder

Auf die alten Tage

Auf die Zeiten, die vergingen

Auf die Mannen, die ich hör singen

Alte Lieder, geboren zur Sage

Lang ist’s her, dass wir so gesungen

Schmerzlich war der letzte Kampf

Tapfer hatten wir gerungen

bevor ein Anderer die Macht an sich nahm

Nie hätt' ich gedacht, dass unsere Stärke

uns zum leidvollen Verhängnis werde

Und Schwäche siegen würd' über des Mutes Werke

Herrschen würd' des leid’gen Sohnes Herde

Doch meine Mannen starben nach und nach

Ragnarök kam langsam, listig schleichend

Und mich befiel tiefe Schmach

als ich die heil’ge Wut sah weichen

Nur die Wälder und die Berge

tragen in sich, was einst verehrt

Stolz, Wut, gerechte Ehre

Doch Ask’s Sohn blieb der alte Weg verwehrt

Einherjar zum letzten Mal hebt eure Hörner

Lasst uns besingen, was lang verging

Erschallen soll Walhalla

Auf dass es trägt unsere Worte in die Wälder

Auf die alten Tage

Auf die Zeiten, die vergingen

Auf die Mannen, die ich hör singen

Alter Liede, geboren zur Sage

Mimir, mein treuer Gefährte

Was ist mit uns geschehen?

Die alten Pfade, die wir getreten

Verloren und verraten in der Zeit

Nur wenige wissen, was ich ihnen einst gegeben

Weisheit, für die ich hing

Mut, für den sie fielen

Verleugnet der Glanz unserer Schwerter

und die Gerechtigkeit, die ein jeder empfing

Einherjar zum letzten Mal hebt eure Hörner

Lasst uns besingen, was lang verging

Erschallen soll Walhalla

Auf dass es trägt unsere Worte in die Wälder

Auf die alten Tage

Auf die Zeiten, die vergingen

Auf die Mannen, die ich hör singen

Alte Lieder, geboren zur Sage

На початку часів

коли я створив сина Бура Мідгарда

Коли я розділив тіло Іміра

і земля утворюється в зяючих прірвах

Коли я збирав дрова на пляжі

і Паф запитав

були горді воїни моя міра

для чоловіка з філії

Виглядає Хлідскіальф Іггдрасіль

Хугін і Мунін відправили замовнику

розкажи мені про долю світу

проривається по землі ще до світанку

Дав око, щоб отримати знання про руни

мудрий Мімір сміливо в заставу

І вкрав Одроерір, про якого багато хто співав

гігант Суттунг, на його сором

Айнхеряр востаннє підніми свої роги

Заспіваймо про те, що давно минуло

Валгалла пролунає

Щоб воно понесло наші слова в ліс

До старих часів

До часів, що минули

Чоловікам, яких я чую, як співають

Старі пісні, народжені легендою

Давно ми так не співали

Останній бій був болючим

Ми хоробро билися

до того, як хтось інший узяв на себе

Я б ніколи не подумав, що наша сила

стати нашою скорботною приреченістю

І слабкість перемогла б діли мужності

Стада страждаючого сина панувала б

Але мої чоловіки поступово вмирали

Рагнарьок прийшов повільно, хитро підкрадаючись

І на мене впав глибокий сором

коли я побачив, як святий гнів відступив

Тільки ліси й гори

несуть у собі те, що колись шанували

Гордість, злість, просто честь

Але синові Аска відмовили по-старому

Айнхеряр востаннє підніми свої роги

Заспіваймо про те, що давно минуло

Валгалла пролунає

Щоб воно понесло наші слова в ліс

До старих часів

До часів, що минули

Чоловікам, яких я чую, як співають

Старі пісні, народжені легендою

Мімір, мій вірний супутник

що з нами сталося

Старі стежки, якими ми ходили

Втрачений і зраджений у часі

Мало хто знає, що я колись їм подарував

Мудрість, за яку я чекав

Мужність, за яку вони впали

Відмовтеся від блиску наших мечів

і праведність, яку кожен отримав

Айнхеряр востаннє підніми свої роги

Заспіваймо про те, що давно минуло

Валгалла пролунає

Щоб воно понесло наші слова в ліс

До старих часів

До часів, що минули

Чоловікам, яких я чую, як співають

Старі пісні, народжені легендою