Kapitel I - Seenland - Waldgeflüster

Die Sonne wies uns sanft den Weg

hin zu luftig Fernen

Durch Seen, Flüsse und einsam Moorgebiet

hieß es Abschied nehmen

Heimat, Zuflucht, Hafen

ließen wir im Morgengraun' zurück

Mit Sehnsucht sollte uns einst das Scheiden strafen

Doch treibt das Leben fort in manchem Augenblich

Frei die Seele so wie die Sicht

trug uns der Steig auf sanften Schwingen

Zu Bergseeufern im strahlenden Licht

zwischen denen Flüsse Geschichten aus der Weite bringen

Gewässer brauste und schäumte

versperrte uns den Weg

Nur ein Seil säumte

die sichre' Furt darüber hinweg

Wir reisten hin zum Ungewissen

Doch wagten wir den Schritt

Sollten wir Heimat auch oft vermissen

fest, voll Zuversicht ging unser Tritt

Den Reisenden lenkt das Leben

oft zu einsam', unbekannt' Gestaden

Doch wenn wir nach Erfüllung streben

heißt es folgen dem gesetzten Pfade

Seenland — Der Aufbruch fällt so schwer

Überwinde dich selbst und wage einen Schritt

Seenland — was wartet am Ende auf dich

Das weiß dein Herz allein

Seenland

Сонце ніжно вказало нам дорогу

до повітряних відстаней

Крізь озера, річки та самотні болота

настав час прощатися

Дім, притулок, притулок

ми залишили на світанку

Розставання повинно колись покарати нас тугою

Але життя в деякі моменти рухається далі

Звільніть душу, а також погляд

стежка несла нас на лагідних крилах

До берегів гірського озера в сяючому світлі

між якими річки приносять казки здалеку

Води шуміли й пінилися

перегородили нам шлях

Тільки мотузка підбита

безпечний брід над ним

Ми мандрували в невідоме

Але ми наважилися на крок

Чи ми теж часто сумуємо за домом

наш крок йшов твердо, сповнений впевненості

Життя спрямовує мандрівника

часто занадто самотні', невідомі' береги

Але якщо ми прагнемо до виконання

це означає слідувати встановленим шляхом

Лейкленд — Виїзд дуже важкий

Подолайте себе і зробіть крок

Lakeland — що вас чекає в кінці

Тільки твоє серце знає

озерна країна