Wenn die Morgensonn - Waldgeflüster

Blutrote Himmel erwachen über einer toten Welt

Ihr Schein taucht die Wälder in Leben — Scheinleben

Der Glanz des Taus spiegelt das Morgengraun

Und Nebelschwaden zerfetzen das Land

Wenn die Morgensonn im Abendrot ertrinkt,

Wenn das Land im blutgen Schein versinkt

Wenn der Nebel ihre Strahlen verklärt

Wenn sie am Morgengraun zerbricht

Wenn ihr Licht nur noch Verzweiflung bringt

Wenn die Morgensonn im Abendrot ertrinkt

Ich starb bevor ich wirklich zu Leben erwacht

Das Ende ergriff meine Seele im Morgengraun

Zarte Sprossen von der Zeit zertrampelt

Warum ward ich niemals jung?

Grau in Grau, alles ist grau

Kein Licht vermag mehr zu wärmen

Eine kalte, tote Morgensonne

Klammert sich mit eisig Strahlen an das Leben

Wo früher in jedem Blatt das Leben schrie

Wo Gewässer noch in Hoffnung funkelte

Scheint jetzt alles nur noch tot und leer

Und Nacht fällt bevor der neue Tag beginnt

Ich wünschte ich könnte teilhaben an dem was ihr Leben nennt,

einmal nicht nur funktionieren

Wo sind sie denn, eure ewigen Momente, eure großen Gefühle?

Einmal nur aus tiefster Seele, voll Inbrunst lachen,

oder zumindest weinen auf dass das Herz zerbricht

Was wenn nur noch Verzweiflung und Gleichgültigkeit das Innerste erfüllen

Was wenn ich an der Gewissheit zu leben zerbreche, am Leben erkranke

Ich betrat schon alt die Welt, starb schon vor meiner Zeit

Bin nur eine seelenlose Totgeburt

'Grått på grått, alt re grått Intet lys, kan varme meg En kald og død,

morgensol Griper om seg med frosne stråler'

Wenn die Morgensonn im Abendrot ertrinkt,

Wenn das Land im blutgen Schein versinkt

Wenn der Nebel ihre Strahlen verklärt

Wenn sie am Morgengraun zerbricht

Wenn ihr Licht nur noch Verzweiflung bringt

Wenn die Morgensonn im Abendrot ertrinkt

English translation by Chaedrist:

Sanguine skies awake above a dead world.

Their gleam suffuses the woods with life — feigned life.

The sheen of dew reflects the dawn

and wafts of mist cleave the countryside.

When the morning sun drowns in sunset glow,

when the countryside descends into sanguineous light,

when the mist hazes its rays,

when it bursts from dawn,

when its light only brings despair,

when the morning sun drowns in sunset glow.

I died before I truly awakened to life.

The end grasped my soul at dawn,

tenuous sprouts trampled by time.

Why was I never young?

Gray in gray, everything is gray.

No light is able to warm anymore.

A cold dead morning sun

clings to life with gelid rays.

As life once screamed in every leaf,

as waters glistened yet full of hope

now everything merely appears to be dead and empty

and night falls before a new day begins.

When the morning sun drowns in sunset glow,

when the countryside descends into sanguineous light,

when the mist hazes its rays,

when it bursts from dawn,

when its light only brings despair,

when the morning sun drowns in sunset glow.

I wish I could participate in that what you call life.

For once not only functioning

Where are they then, your everlasting moments, your grand emotions?

Only laughing once from the depths of the soul, full of fervency,

or at least crying so that the heart breaks!

What if the innermost is only drenched with despair and indifference,

what if I founder on the certainty of living, fall sick with life?

I came into the world when I was old already, died before my time,

am only a soulless stillborn one.

Grått på grått, alt re grått Intet lys, kan varme meg En kald og død, morgensol

Griper om seg med frosne stråler

When the morning sun drowns in sunset glow,

when the countryside descends into sanguineous light,

when the mist hazes its rays,

when it bursts from dawn,

when its light only brings despair,

when the morning sun drowns in sunset glow.

Багряне небо прокидається над мертвим світом

Їхня поява занурює ліси в життя — видиме життя

Сяйво роси відбиває світанок

І хвилі туману подрібнюють землю

Коли ранкове сонце тоне в заході сонця,

Коли країна тоне в кривавому сяйві

Коли туман перетворює їх промені

Коли зоріє

Коли її світло приносить тільки відчай

Коли ранкове сонце тоне в заході сонця

Я помер до того, як по-справжньому ожив

Кінець схопив мою душу на світанку

Ніжні паростки, витоптані часом

Чому я ніколи не був молодим?

Сірий в сірому, все сіре

Жодне світло більше не може зігріти

Холодне, мертве ранкове сонце

Прилипає до життя крижаним сяйвом

Де життя кричало в кожному листочку

Там, де води ще виблискували в надії

Зараз все здається мертвим і порожнім

І настає ніч перед початком нового дня

Я хотів би бути частиною того, що ви називаєте життям

колись не тільки працювати

Де вони тоді, твої вічні моменти, твої великі почуття?

Лише раз від щирого серця засмійся палко,

Або хоча б плакати, поки серце не розірветься

Що якби лише розпач і байдужість заповнили найпотаємніше

Що, якщо я зруйную впевненість у житті, захворів, живучи

Я увійшов у світ у старості, помер раніше свого часу

Я просто бездушний мертвонароджений

'Grått på grått, alt regrått Intet lys, kan varme meg Enkald og død,

Morgensol Griper om seg med frosne stråler'

Коли ранкове сонце тоне в заході сонця,

Коли країна тоне в кривавому сяйві

Коли туман перетворює їх промені

Коли зоріє

Коли її світло приносить тільки відчай

Коли ранкове сонце тоне в заході сонця

Німецький переклад Chaedrist:

Сангвінічне небо прокидається над мертвим світом.

Їхній блиск наповнює ліси життям — удаваним життям.

Блиск роси відбиває світанок

і хвилі туману розколюють село.

Коли ранкове сонце тоне в сяйві заходу,

коли сільська місцевість опускається в безглузде світло,

коли туман туманить свої промені,

коли спалахне від світанку,

коли його світло приносить лише відчай,

коли ранкове сонце тоне в сяйві заходу.

Я помер до того, як по-справжньому прокинувся до життя.

Кінець схопив мою душу на світанку,

дрібні паростки, витоптані часом.

Чому я ніколи не був молодим?

Сірий в сірому, все сіре.

Жодне світло більше не може зігріти.

Холодне мертве ранкове сонце

чіпляється за життя гелідними променями.

Як колись життя кричало в кожному листочку,

як води блищали, але повні надії

тепер все здається мертвим і порожнім

і настає ніч перед початком нового дня.

Коли ранкове сонце тоне в сяйві заходу,

коли сільська місцевість опускається в безглузде світло,

коли туман туманить свої промені,

коли спалахне від світанку,

коли його світло приносить лише відчай,

коли ранкове сонце тоне в сяйві заходу.

Я б хотів брати участь у тому, що ви називаєте життям.

Нараз не тільки функціонує

Де вони тоді, ваші вічні моменти, ваші великі емоції?

Лише один раз посміявшись із глибини душі, сповнений запалу,

чи хоча б плакати так, що серце розривається!

Що, якщо внутрішнє лише просякнуте відчаєм і байдужістю,

що, якщо я впевнений, що житиму, захворів життям?

Я прийшов на світ, коли вже був старий, помер раніше свого часу,

я лише бездушний мертвонароджений.

Grått på grått, alt regrått Intet lys, kan varme meg Enkald og død, morgensol

Griper om se med frosne stråler

Коли ранкове сонце тоне в сяйві заходу,

коли сільська місцевість опускається в безглузде світло,

коли туман туманить свої промені,

коли спалахне від світанку,

коли його світло приносить лише відчай,

коли ранкове сонце тоне в сяйві заходу.