Рождённые жить - Сергей Маврин

Одни, столько лет, мы возводим замки и храм,

Рождённые по воле рока жить.

Богам веры нет.

Снова каждый выберет сам

Свой путь, свой крест, свою судьбу и нить.

Не плачь, не жалей, не зови.

Слабому – плеть, вольному – воля.

Имя своё к Солнцу неси в тёплых ладонях.

У ветра дорогу спроси.

Сомнения - прочь и прочь – тревога.

Всё, как есть, прими и не вини ни чёрта, ни Бога!

Смотри: новый день.

Тот же был сюжет, ну и пусть.

Он лишь мгновенье бесконечных сцен.

Смотри: свет и тень прошлых дней, а их не вернуть.

Они – частицы вечных перемен.

Не плачь, не жалей, не зови.

Слабому – плеть, вольному – воля.

Имя своё к Солнцу неси в тёплых ладонях.

У ветра дорогу спроси.

Сомнения - прочь и прочь – тревога.

Всё, как есть, прими и не вини ни чёрта, ни Бога!

Мечтать смысла нет – это путь к волшебным мирам,

В страну надежд изломанной души.

Проснись, столько лет

Мы возводим замки и Храм,

Рожденные по воле рока жить.

Не плачь, не жалей, не зови.

Слабому – плеть, вольному – воля.

Имя своё к Солнцу неси в тёплых ладонях.

У ветра дорогу спроси.

Сомнения - прочь и прочь – тревога.

Всё, как есть, прими и не вини ни чёрта, ни Бога!

Одні, стільки років, ми зводимо замки та храм,

Народжені волею року жити.

Богам віри нема.

Знову кожен вибере сам

Свій шлях, свій хрест, свою долю та нитку.

Не плач, не шкодуй, не клич.

Слабому – батіг, вільному – воля.

Ім'я своє до Сонця неси у теплих долонях.

Біля вітру дорогу спитай.

Сумніви - геть і геть - тривога.

Все, як є, прийми і не звинувачуй ні чорта, ні Бога!

Дивись новий день.

Той же був сюжет, та й нехай.

Він лише мить нескінченних сцен.

Дивись: світло та тінь минулих днів, а їх не повернути.

Вони – частки вічних змін.

Не плач, не шкодуй, не клич.

Слабому – батіг, вільному – воля.

Ім'я своє до Сонця неси у теплих долонях.

Біля вітру дорогу спитай.

Сумніви - геть і геть - тривога.

Все, як є, прийми і не звинувачуй ні чорта, ні Бога!

Мріяти немає сенсу – це шлях до чарівних світів,

У країну надій зламана душа.

Прокинься, стільки років

Ми зводимо замки та Храм,

Народжені волею року жити.

Не плач, не шкодуй, не клич.

Слабому – батіг, вільному – воля.

Ім'я своє до Сонця неси у теплих долонях.

Біля вітру дорогу спитай.

Сумніви - геть і геть - тривога.

Все, як є, прийми і не звинувачуй ні чорта, ні Бога!