Выпьем ещё - Кипелов, Сергей Маврин

Один глоток моей душе не даст огня,

Но искру может дать второй,

И вот опять с утра никак мне не понять,

Кто здесь, покойник, кто живой!

Выпьем еще, приятель.

Выпьем еще,

Выпьем еще чуть-чуть.

И все!

Пока еще в сознаньи — вспомним времена

Дешевой жизни и дешевого вина,

Когда любой из тех, кто классно джаз играл,

Страну родную продавал.

Выпьем еще, приятель.

Выпьем еще,

Выпьем еще чуть-чуть.

И все!

Ты рад свободе выбирать себе дурдом,

Хоть здесь, хоть где-то за бугром,

Но я стал стар, чтоб по-другому жить и петь,

Но молод я чтоб умереть!

Выпьем еще, приятель.

Выпьем еще,

Выпьем еще чуть-чуть.

И все!

Один ковток моєї душі не дасть вогню,

Але іскру може дати другий,

І ось знову з ранку ніяк мені не зрозуміти,

Хто тут, небіжчик, хто живий!

Вип'ємо ще, друже.

Вип'ємо ще,

Вип'ємо ще трохи.

І все!

Поки ще в свідомості — згадаємо часи

Дешевого життя та дешевого вина,

Коли будь-який з тих, хто класно джаз грав,

Країну рідну продавав.

Вип'ємо ще, друже.

Вип'ємо ще,

Вип'ємо ще трохи.

І все!

Ти радий свободі вибирати собі дурдом,

Хоч тут, хоч десь за бугром,

Але я став старий, щоб по-іншому жити і співати,

Але молод я щоб померти!

Вип'ємо ще, друже.

Вип'ємо ще,

Вип'ємо ще трохи.

І все!