Возьми моё сердце - Кипелов

Слепая ночь легла у ног

И не пускает за порог.

Брожу по дому, как во сне,

Но мне покоя нет нигде.

Тупая боль пробьет висок,

И пальцы лягут на курок,

А в зеркалах качнется призрак,

Призрак любви.

Возьми мое сердце,

Возьми мою душу.

Я так одинок в этот час,

Что хочу умереть.

Мне некуда деться,

Свой мир я разрушил.

По мне плачет только свеча

На холодной заре.

Ты умерла в дождливый день,

И тени плыли по воде.

Я смерть увидел в первый раз,

Её величие и грязь.

В твоих глазах застыла боль.

Я разделю её с тобой.

А в зеркалах качнется призрак,

Призрак любви.

Возьми мое сердце,

Возьми мою душу.

Я так одинок в этот час,

Что хочу умереть.

Мне некуда деться,

Свой мир я разрушил.

По мне плачет только свеча

На холодной заре.

Я слышу утренний колокол.

Он славит праздник

И сыпет медью и золотом.

Ты теперь в царстве вечного сна.

Я слышу утренний колокол.

Он бесов дразнит.

И звоном небо расколото.

На земле я любил лишь тебя...

Я слышу утренний колокол.

Он славит праздник

И сыпет медью и золотом.

Ты теперь в царстве вечного сна.

Я слышу утренний колокол.

Он бесов дразнит.

И звоном небо расколото.

На земле я любил лишь тебя...

Возьми мое сердце...

Сліпа ніч лягла біля ніг

І не пускає за поріг.

Бродю по дому, як уві сні,

Але мені немає спокою ніде.

Тупий біль проб'є скроню,

І пальці ляжуть на курок,

А в дзеркалах хитнеться примара,

Привид кохання.

Візьми моє серце,

Візьми мою душу.

Я так самотній у цей час,

Що я хочу померти.

Мені нікуди подітися,

Я зруйнував свій світ.

По мені плаче тільки свічка

На холодній зорі.

Ти померла у дощовий день,

І тіні пливли водою.

Я смерть побачив уперше,

Її велич та бруд.

У твоїх очах завмер біль.

Я поділю її з тобою.

А в дзеркалах хитнеться примара,

Привид кохання.

Візьми моє серце,

Візьми мою душу.

Я так самотній у цей час,

Що я хочу померти.

Мені нікуди подітися,

Я зруйнував свій світ.

По мені плаче тільки свічка

На холодній зорі.

Я чую ранковий дзвін.

Він славить свято

І сипле міддю та золотом.

Ти тепер у царстві вічного сну.

Я чую ранковий дзвін.

Він бісів дражнить.

І дзвоном небо розколоте.

На землі я любив лише тебе...

Я чую ранковий дзвін.

Він славить свято

І сипле міддю та золотом.

Ти тепер у царстві вічного сну.

Я чую ранковий дзвін.

Він бісів дражнить.

І дзвоном небо розколоте.

На землі я любив лише тебе...

Візьми моє серце...