Реки Времён - Кипелов

Вечность смотрит в глаза,

Тянет вниз, не дает вздохнуть...

Неужели все зря?

Но так долог был этот путь.

Возвращаться нет сил

И нет силы сдержать свой крик.

Реки времен - отраженье миров,

Реки времен, в них шагнуть ты готов,

Чтобы там вновь увидеть себя.

И разгадать, что хотела судьба.

Пленник собственных слов,

Ты позвал за собой других.

Молча в жертву принес

Все, что в сердце своем хранил.

Жаждой славы гоним,

Поздно понял, что ты - один.

Реки времен - отраженье миров,

Реки времен, в них шагнуть ты готов,

Чтобы там вновь увидеть себя.

И разгадать, что хотела судьба.

Бремя прошлых побед

Душит, словно тугая нить.

Смысла жить дальше нет,

Если знать, как устроен мир.

Ослепленный мечтой -

Ты застыл на краю Земли!

Реки времен - отраженье миров,

Реки времен, в них шагнуть ты готов,

Чтобы там вновь увидеть себя.

И разгадать, что хотела судьба.

От тебя...

Вічність дивиться в очі,

Тягне вниз, не дає зітхнути...

Невже все дарма?

Але такий довгий був цей шлях.

Повертатися немає сил

І нема сили стримати свій крик.

Річки часів - віддзеркалення світів,

Річки часів, в них крокувати ти готовий,

Щоб там знову побачити себе.

І розгадати, що хотіла доля.

Бранець власних слів,

Ти покликав інших.

Мовчки в жертву приніс

Все, що в своєму серці зберігав.

Жаді слави женемо,

Пізно зрозумів, що ти один.

Річки часів - віддзеркалення світів,

Річки часів, в них крокувати ти готовий,

Щоб там знову побачити себе.

І розгадати, що хотіла доля.

Тягар минулих перемог

Душить, мов туга нитка.

Сенсу жити далі немає,

Якщо знати, як улаштований світ.

Засліплений мрією

Ти завмер на краю Землі!

Річки часів - віддзеркалення світів,

Річки часів, в них крокувати ти готовий,

Щоб там знову побачити себе.

І розгадати, що хотіла доля.

Від тебе...