Непокорённый - Кипелов

Небо Балтики давит свинцом, держит город за горло блокада;

Медный всадник и ангел с крестом батальонам подвозят снаряды.

Львы из камня срываются с мест, чтоб с бойцами подняться в атаку

Непокорных жестокая месть.

Наступление.

Крушение мрака!

Непокоренный, прошедший сквозь ад;

Непокоренный, герой - Ленинград!

Непокоренный, на все времена;

Непокоренный, город Петра!

Пишет Жизнь слабой детской рукой даты смерти на саване снега.

Что тогда бы случилось с тобой;

смог остаться бы ты человеком;

Не сдаваться и в голос не выть, убивая за хлебные крошки;

Свет надежды сумел бы хранить под раскаты немецкой бомбежки?

Непокоренный, прошедший сквозь ад;

Непокоренный, герой - Ленинград!

Непокоренный, на все времена;

Непокоренный, город Петра!

Чернота.

Хрупкий Ладожский лёд, уходящие дети под воду.

Метроном отобьет скорбный счет всех погибших в блокадные годы.

Нервы города – к сердцу земли, силы взять, и к весне возродиться,

Медный всадник к победе летит, неподвластной забвению птицей.

Непокоренный, прошедший сквозь ад;

Непокоренный, герой - Ленинград!

Непокоренный, на все времена;

Непокоренный, город Петра!

Город Петра!

Непокоренный!

Небо Балтики тисне свинцем, утримує місто за горло блокада;

Мідний вершник та янгол із хрестом батальйонам підвозять снаряди.

Леви з каменю зриваються з місць, щоби з бійцями піднятися в атаку

Непокірна жорстока помста.

Наступ.

Крах мороку!

Нескорений, що пройшов крізь пекло;

Нескорений, герой – Ленінград!

Нескорений, на всі часи;

Нескорений, місто Петра!

Пише життя слабкою дитячою рукою дати смерті на савані снігу.

Що тоді трапилося б з тобою;

зміг би залишитися ти людиною;

Не здаватися і в голос не вити, вбиваючи за хлібні крихти;

Світло надії зуміло б зберігати під гуркіт німецької бомбардування?

Нескорений, що пройшов крізь пекло;

Нескорений, герой – Ленінград!

Нескорений, на всі часи;

Нескорений, місто Петра!

Чорноти.

Тендітний Ладозький лід, що йдуть діти під воду.

Метроном відіб'є скорботний рахунок усіх загиблих у блокадні роки.

Нерви міста - до серця землі, сили взяти, і навесні відродитися,

Мідний вершник до перемоги летить, непідвладний забуттю птахом.

Нескорений, що пройшов крізь пекло;

Нескорений, герой – Ленінград!

Нескорений, на всі часи;

Нескорений, місто Петра!

Місто Петра!

Нескорений!